Загальна ринкова вартість криптоактивів вперше перевищила $4 трлн на тлі зростання альткоїнів та нового імпульсу від масштабного законодавчого регулювання у США. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 18 липня.
Опціонний ринок свідчить, що трейдери нарощують ставки на подальше зростання у найближчі тижні.
“Шлях біткоїна до $150 000 виглядає дедалі неминучішим”, – відзначив Фаді Абуальфа, керівник досліджень у Copper. Біткоїн становить близько 60% загальної вартості крипторинку.
Новий рекорд зафіксували після ухвалення першого на федеральному рівні законопроєкту щодо стейблкоїнів – ключового досягнення в межах так званого Crypto Week. Документ, підтриманий республіканцями та просунутий Дональдом Трампом,запроваджує нагляд за токенами, прив’язаними до долара, і відкриває нові можливості для інституційних інвесторів. Його мета – легалізувати ринок у $265 млрд, який, за оцінками аналітиків Citigroup Inc., може зрости до $3,7 трлн до 2030 року.
Альткоїни – усі токени, крім біткоїна – стали драйвером останнього ралі. Ефір подорожчав на 22% за минулі п’ять днів. Тоді як біткоїн цього тижня сягнув рекордних $123 205. Uniswap у п’ятницю зріс на 24%, Solana – на 6,5%.
У четвер Палата представників також ухвалила масштабний законопроєкт щодо структури крипторинку, який тепер чекає розгляду в Сенаті.
Як відомо, зростання Bitcoin та інших криптовалют спровокувала перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США. Кандидат від республіканців публічно висловлювався на підтримку цифрових активів.
На цьому тлі учасники ринку нарощують ставки на те, що Bitcoin візьме висоту 100 тисяч доларів ще у поточному році.
Також стало відомо, що мем-криптовалюта Dogecoin зросла майже на 20%. Це сталося після того, як Трамп оголосив про створення Департаменту урядової ефективності, який він назвав DOGE. Його очолять гендиректор Tesla Ілон Маск і співзасновник компанії Strive Asset Management Вівек Рамасвамі.
Категорія: Новини бізнесу
-
Капіталізація ринку криптовалют перевищила $4 трлн
-
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету. -
В Росії зріс попит на люксові Rolls-Royce і Ferrari
Ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин. Про це повідомляє The Moscow Timesз посиланням на підрахунки Автостату.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
За оцінками дилерів, середня ціна автомобіля цього сегменту – від 30 до 45 млн рублів. Основний попит – у Московському регіоні.
Офіційні постачання люксових марок у Росію зупинили у 2022 році, втім, затребуваний товар надходить через паралельний імпорт.
На вторинному ринку РФ у травні продали 234 люксових авто – на 30% більше, ніж торік, але на 7,5% менше проти квітня. Найпопулярнішою маркою на вторинці залишився Bentley – на нього припало 32,5% усіх продажів (76 машин).
Аналітики відзначають, що попри активний вихід китайських брендів на російський ринок, до сегменту люкс вони поки не проникли, і в найближчому майбутньому цього не очікують. Китайські виробники позиціонують свої авто як преміальні, однак, не як люксові.
Так, у січні-квітні китайські марки очолили продажі в преміальному сегменті авторинку РФ, хоча він скоротився на 45,6% у річному вираженні. Експерти відзначають, що скепсис стосовно китайських преміальних авто значно знизився, і для багатьох вони стали гідною альтернативою. -
Платина оновила ціновий рекорд з 2014 року
Ціни на метали платинової групи зростають у п’ятницю, оновлюючи багаторічні максимуми. Про це повідомляє Reuters 18 липня.
Під час торгів спотова ціна платини піднімалась на 1% – до $1472,20 за тройську унцію. Це найвище значення з серпня 2014 року.
Своєю чергою, паладій додав 1,4% і нині торгується на рівні $1297,78 за унцію – максимума з серпня 2023 року.
Окрім того, срібло подорожчало на 2,3%, до $38,47 за унцію.
Тоді як ціна золота на спотовому ринку зросла на 0,3% – до $3350 за унцію. Водночас з початку тижня метал подешевшав приблизно на 0,2%.
Аналітик BullionVault Едріан Еш зазначає, що золото може тимчасово втратити підтримку без нових глобальних потрясінь. Втім, воно зберігає довгостроковий тренд зростання завдяки закупівлям центробанків і попиту з боку приватних інвесторів.
“Головна увага в секторі дорогоцінних металів перемістилася із “захисного” золота до срібла, платини та паладію, які мають промислове застосування та отримують підтримку на тлі очікувань економічного зростання”, – додав експерт.
Раніше платина подорожчала до максимуму більш ніж за десятиліття через сплеск попиту на тлі недостатнього постачання металу. -
Китай збільшив експорт рідкоземів на 80%
У червні Китай збільшив експорт продукції з рідкісноземельних х елементів на 80% після травневого мінімуму за п’ять років. Постачання зросли до 3 808 тонн, свідчать дані митної служби, повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 18 липня.
Пік припав на фонове ослаблення державного експортного контролю, запровадженого у квітні на сім рідкісноземельних елементів, зокрема магніти для високотехнологічного виробництва.
Попри зростання обсягів, експорт залишається нижчим за рівні до торгових обмежень.
Країни G7 раніше закликали Пекін відновити обсяги постачання, щоб уникнути дефіциту магнітів, – критичних для електромобілів, смартфонів та оборонної промисловості.
Нещодавно Китай також зафіксував рекордний експорт рідкісноземельних матеріалів до найвищого показника з 2009 року. Це свідчить про зростання попиту з боку виробників магнітів поза межами Китаю.
Окремо Міністерство державної безпеки Китаю заявило про намір боротися з контрабандою рідкоземів, звинувативши неназвані іноземні структури в нелегальному трафіку через поштові канали.
Раніше стало відомо, що Китай відновив експорт рідкісноземельних магнітів на Захід.Втім, згодом експорт знизився на 61%.
До цього, китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли пандемія Covid-19 порушила торгівлю.
Китай збільшив експорт рідкоземів на 60% -
Курс гривні зміцнів наприкінці тижня
Курс гривні зміцнів відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у п’ятницю 18 липня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 42,00 гривень, а курс євро впав на 10 копійок до 48,90 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,50 гривень, а євро – по 48,00 гривень.
На міжбанку американська валюта подорожчала на 1 копійку і зараз перебуває на рівні 41,73-41,76 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,8670 гривень (+0,0541 грн). Офіційний курс євро становить 48,4527 гривень (-0,0670 грн). -
Угода США і Панами під загрозою через Китай
Китай погрожує заблокувати продаж 43 портів, що належать гонконзькій CK Hutchison, якщо китайська судноплавна компанія Cosco не матиме частку в угоді з BlackRock і MSC. Про це повідомляє Wall Street Journal.
Китайські чиновники попередили компанії BlackRock, MSC та CK Hutchison, що без участі Cosco Пекін може заблокувати міжнародний продаж портів.
Угода на 22,8 мільярда доларів передбачає продаж 80% активів Hutchison у 43 портах, розташованих у 23 країнах.
У травні Hutchison підтвердила, що MSC — один з провідних світових операторів контейнерних перевезень — очолює консорціум покупців.
За даними WSJ, сторони навряд чи укладуть фінальну угоду до 27 липня — дати завершення ексклюзивних переговорів. Всі сторони начебто не виключають участі Cosco.
Пекін вважає угоду стратегічно важливою через її потенційний вплив на контроль над глобальними морськими маршрутами, зокрема навколо Панамського каналу.
Угода також викликала інтерес з боку президента США Дональда Трампа.
Як відомо, BlackRock домовився про придбання двох ключових портів на Панамському каналі за $22,8 млрд. -
Темпи жнив в Україні відстають від минулорічних у 2,2 раза
В Україні, станом на 18 липня, намолочено 7,226 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 2,355 млн га проти 2,62 млн тонн із 919,9 тис. га тижнем раніше. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Зазначається, що вже намолотили пшениці 4,671 млн тонн (проти 1,238 тис. тонн тижнем раніше) із 1,504 млн га (434,8 тис. га), ячменю 2,182 млн тонн (1,153 млн тонн) із площі в 660,6 тис. га (364 тис. га), гороху – 362,9 тис. тонн (225,1 тис. тонн) із 170,8 тис. га (119,7 тис. га).
По збору зернових та зернобобових лідирують Одеська область, яка намолотила 2,02 млн тонн із 722,1 тис. га, Миколаївська – 1,173 млн тонн із 488,7 тис. га, Кіровоградська – 963 тис. тонн із 238,6 тис. га.
Ріпак збирають у 14 областях. Його зібрано 614,1 тис. тонн (290,1 тис. тонн) із 360,3 тис. га (178,9 тис. га). -
Темпи жнив в Україні істотно відстають від минулорічних
В Україні, станом на 18 липня, намолочено 7,226 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 2,355 млн га проти 2,62 млн тонн із 919,9 тис. га тижнем раніше. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Зазначається, що вже намолотили пшениці 4,671 млн тонн (проти 1,238 тис. тонн тижнем раніше) із 1,504 млн га (434,8 тис. га), ячменю 2,182 млн тонн (1,153 млн тонн) із площі в 660,6 тис. га (364 тис. га), гороху – 362,9 тис. тонн (225,1 тис. тонн) із 170,8 тис. га (119,7 тис. га).
По збору зернових та зернобобових лідирують Одеська область, яка намолотила 2,02 млн тонн із 722,1 тис. га, Миколаївська – 1,173 млн тонн із 488,7 тис. га, Кіровоградська – 963 тис. тонн із 238,6 тис. га.
Ріпак збирають у 14 областях. Його зібрано 614,1 тис. тонн (290,1 тис. тонн) із 360,3 тис. га (178,9 тис. га). -
НБУ погіршив прогноз щодо інфляції в Україні
Інфляція в Україні дещо сповільнилася порівняно з піковим значенням у травні. Банкіри не вірять, що вона впаде нижче 10%. Про це свідчать дані НБУ.
Зазначається, що банкіри в липні погіршили інфляційні очікування до 11,6%. У квітні вони прогнозували зростання цін на рівні 9,8% протягом найближчих 12 місяців.
Інфляційні очікування населення погіршилися в червні до 10,8% порівняно з 10,2% у травні.
Разом з тим, фінансові аналітики в липні поліпшили прогноз до 7,5% порівняно з 7,9% у травні 2025 року.
Керівники підприємств у травні прогнозували інфляцію на рівні 10,9% (прогноз за лютий 11,5%).
За даними Держстату, у червні 2025 року інфляція в Україні сповільнилася до 14,3% у річному вимірі порівняно з 15,9% у травні. Основною причиною став статистичний ефект. У червні 2024 року уряд підвищив тарифи на електроенергію для населення на 64%, а цьогоріч до осені ціни не змінюватимуться.
За даними НБУ, інфляція досягла піку в травні та повернулася до зниження в червні, як і прогнозував НБУ. Однак загальна інфляція була вищою за квітневий макроекономічний прогноз насамперед через вплив погодних умов. Очікується, що в другому півріччі зниження інфляції продовжиться.