Категорія: Новини бізнесу

  • НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі

    НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі

    Члени Комітету з монетарної політики Нацбанку розглядають можливість пом’якшення процентної політики у другій половині 2025 року, але поки вони вирішили залишити облікову ставку на поточному рівні. Про це було одностайно погоджено на засіданні, де також було відзначено, що інфляція весною перевищила 15% через несприятливі погодні умови, що вплинули на врожаї. Учасники засідання прогнозують відновлення зниження облікової ставки після стабілізації цін та зменшення ризику тривалої високої інфляції. Однак, деякі члени Комітету не виключають можливості відтермінування зниження ставки через поточні інфляційні тренди та ризики, пов’язані з війною та погодними умовами. Наступний перегляд облікової ставки та макропрогнозу заплановано на липень, коли буде прийнято рішення щодо подальших дій. Наразі ж Нацбанк не планує змінювати облікову ставку, яка залишається на рівні 15,5% річних.

  • НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, навіть попри те, що інфляція значно зросла у травні. Рішення підтримали всі члени Комітету з монетарної політики НБУ. Інфляція весною перевищила 15% через погані погодні умови, що вплинули на врожаї. НБУ очікує, що інфляція почне знижуватися в червні. Хоча більшість експертів вважає, що підвищення інфляції у травні є тимчасовим. Однак є ризики для цін, такі як можливі втрати врожаїв через погодні умови, зміни валютних курсів і геополітичні турбулентності. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступне перегляд облікової ставки заплановано на липень, коли буде вирішено, чи готовий НБУ повернутися до пом’якшення монетарної політики у другій половині 2025 року. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив залишити її на поточному рівні.

  • ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Вони також розглядають плани поступового виходу з залежності від російської ядерної продукції. Ці заходи потребують значних інвестицій – близько €241 млрд. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, виступають проти цих змін. Європейська комісія прагне повністю позбутися російського ядерного палива до 2030-х років, але для цього потрібно значне фінансування та розвиток внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Багато країн ЄС вже розглядають альтернативні джерела постачання ядерного палива, але існують проблеми з конверсією урану та виробництвом деталей для реакторів. Угорщина залишається складним випадком, оскільки уклала контракт з Росією на будівництво нових енергоблоків АЕС. Словаччина також виступає проти відмови від російського палива через можливість підвищення цін та загрозу енергетичній безпеці. У Брюсселі вважають, що поступова відмова від російського ядерного палива допоможе уникнути раптових стрибків цін.

  • Стало відомо, як за рік змінився індекс борщу

    Стало відомо, як за рік змінився індекс борщу

    У червні в Україні ціни на м’ясо значно зросли, але вартість молодої городини та яєць знизилася. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, ціни на овочі минулого врожаю продовжують зростати. Найбільше подорожчав ринок м’яса, зокрема ціни на яловичину та курятину суттєво зросли. У той же час, ціни на овочі демонструють сезонну динаміку: продукція нового врожаю стає дешевшою, а старого – дорожчою. Ціни на молочну продукцію залишаються стабільними, а на бакалійні товари навіть трохи знизились.

  • Курси долара і євро стабільні на початку тижня

    Курси долара і євро стабільні на початку тижня

    Курс гривні в Україні залишився стабільним у початку нового тижня в обмінних пунктах. Продаж долара тримається на рівні 41,65 гривень, а євро коштує 48,25 гривень. У понеділок купують долар за 41,15 гривень, а євро за 47,25 гривень. На міжбанку курс долара знизився на 1 копійку, становлячи 41,46-41,50 гривень. Нацбанк встановив офіційний курс долара на рівні 41,4466 гривень і євро – 47,6926 гривень. НБУ зменшив продажі на міжбанку на $53 млн за минулий тиждень.

  • Росія незаконно перевантажує нафту у відкритому морі поблизу Греції – ГУР

    Росія незаконно перевантажує нафту у відкритому морі поблизу Греції – ГУР

    За даними Українського розвідувального відомства, Росія здійснює незаконне перевалювання нафти у відкритому морі біля Греції. Вони використовують танкери для цього, щоб уникнути міжнародного контролю та санкцій. Російський “тіньовий флот” використовується як елемент гібридної війни, здійснюючи розвідувальні та диверсійні операції. Українська розвідка оприлюднила дані про більше як 500 нафтових танкерів, які використовуються Росією для перевезення нафти. Це створює екологічну загрозу та допомагає фінансувати війну проти України.

  • Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
    За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
    Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
    Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
    Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
    Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
    “Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
    Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
    Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
    У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
    Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
    Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
    “Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
    Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
    “Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
    Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи.

  • Шведський пенсійний фонд продав всі акції Tesla

    Шведський пенсійний фонд продав всі акції Tesla

    Шведський пенсійний фонд АР7 продав усі акції американського виробника електроавтомобілів Tesla й вніс компанію до “чорного списку”. Про це напередодні повідомило агентство Reuters.
    Вказано, що АР7 пояснив це рішення порушенням Tesla прав профспілок у США.
    “АР7 вирішив внести Tesla до чорного списку через підтверджені порушення робітничих прав у США”, – заявили у пенсійному фонді.
    Фонд протягом кількох років вів перемовини із Tesla, однак “компанія не вжила достатніх кроків для вирішення цієї проблеми”.
    За словами речника АР7, фонд володів акціями Tesla на 1,36 млрд доларів, що становило близько 1% його загального обсягу.
    “Загальні активи фонду станом на кінець травня становили 1,181 млрд крон, тобто близько 125 млрд доларів”, – стверджує Reuters.

  • Конфлікт Ізраїлю та Ірану: в США прогнозують нафту по 130 доларів

    Конфлікт Ізраїлю та Ірану: в США прогнозують нафту по 130 доларів

    Ціни на нафту можуть злетіти до 130 доларів за барель, якщо в ситуації ірано-ізраїльського конфлікту реалізується “найгірший сценарій”. Про це заявили аналітики найбільшого в США за розміром активів банку JP Morgan, повідомляє Reuters.
    Стрибок котирувань до максимумів з 2022 року стане можливим, якщо Іран повністю позбудеться нафтового експорту – 2,1 млн барелів на добу – і виникнуть військові ризики в Ормузькій протоці через яку перевозиться більшість нафти ОПЕК.
    “У цьому важкому сценарії, ми вважаємо, ціни на нафту можуть піднятися до 120-130 доларів за барель”, – зазначають представники банку.
    Вартість ф’ючерсів на нафту Brent злітала на 13%, до 78 доларів за барель після новин про ізраїльські удари по Ірану в п’ятницю, 13 червня. Пізніше котирування відкотилися до позначки $74,2 (+6,9%).
    Як ми вже писали, ціни на нафту значно зросли після початку атаки Ізраїлю на Іран.

  • Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ

    Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ

    У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
    За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
    “Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
    Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
    На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
    “Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
    Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
    Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
    Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
    А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів.