Японія планує зменшити імпорт російського скрапленого природного газу, але не може припинити його повністю відразу. Міністр торгівлі Йодзі Муто заявив, що Японія послідовно зменшує залежність від російської енергетики після початку війни в Україні. Їм потрібно час, щоб знайти альтернативні джерела енергії. Поставки скрапленого природного газу з російського проєкту Сахалін-2 є важливим елементом енергетичної стабільності Японії, але їх заміна буде коштовною. Японія поки не визначила терміни повної відмови від російського газу, попри тиск своїх європейських союзників. Японські компанії мають інвестиції в проєкті Сахалін-2, який є важливим джерелом СПГ для країни. Ці контракти діють до 2030-х років. Євросоюз також розмірковує про повну відмову від російської енергії назавжди.
Категорія: Новини бізнесу
-
Швеція надасть Україні додаткові €35 млн зимової підтримки
Швеція вирішила додатково виділити 35 млн євро через Світовий банк для надання допомоги Україні перед настанням зими. Це рішення було оголошено пресслужбою Міністерства закордонних справ Швеції. Країна планує спрямувати ці кошти до Трастового фонду для допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні. Також вартує зазначити, що раніше Європейський Союз також обіцяв виділити значну суму на допомогу Україні перед зимою. Швеція продовжує активно підтримувати Україну, як гуманітарно, так і у сфері безпеки.
-
РФ вперше поставила нафту на новий НПЗ у Грузії – ЗМІ
Росія вперше поставила нафту на новий нафтопереробний завод у Грузії, щоб розширити географію свого експорту нафти та зменшити залежність від Індії та Китаю. Танкер Kayseri завантажив у Новоросійську близько 105.300 тонн нафти сорту Siberian Light з ресурсу Руснафти і доставив вантаж на морський термінал Kulevi Oil Terminal для подальшої переробки на Кулевському НПЗ, який належить приватній компанії Black Sea Petroleum. Цей НПЗ єдиний у Грузії і має потужність першої черги 1,2 мільйона тонн нафти на рік. Кулевський НПЗ став першим грузинським нафтопереробним заводом повного циклу, що дозволить Грузії знизити залежність від імпорту нафтопродуктів. Підприємство планує збільшити потужність до 4 мільйонів тонн до 2028 року, а нафтопродукти будуть постачатися як на внутрішній ринок Грузії, так і на експорт.
-
Українські аграрії засіяли 74% озимих культур
На початку жовтня українські фермери вже посіяли 4 833,9 тис. гектарів озимих культур, що складає 74% від усієї запланованої площі. Міністерство економіки повідомило, що основні культури, які були висіяні, це озима пшениця, ячмінь і жито. Лідерами за площею посіву стали Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області, а Полтавська та Тернопільська завершили посів. Озимий ріпак посіяно на 1 030 тис. гектарів, найбільше у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. У 13 областях вже завершили посів озимого ріпаку.
-
Курс гривні зміцнів в обмінних пунктах
Сьогодні курс гривні в обмінних пунктах відносно долара та євро трошки підвищився. Продаж долара коштує у середньому 41,90 гривень, що на 5 копійок менше, ніж раніше, а євро можна купити за 49,00 гривень, що на 10 копійок менше. В обмінниках зараз долар продають за 41,40 гривень, а євро за 48,00 гривень. На міжбанку курс долара також знизився і зараз становить 41,69-41,71 грн за 1 долар. Нацбанк встановив курс долара на рівні 41,7565 грн за долар і євро – 48,663 грн за євро.
-
Трамп анонсував візит у Китай та назвав строки
Президент США Дональд Трамп планує відвідати Китай у 2026 році. Він планує зустрітися з главою КНР Сі Цзіньпіном на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Південній Кореї наприкінці жовтня. Трамп заявив, що збільшені тарифи для Китаю набудуть чинності 1 листопада, якщо не буде угоди. Проте він висловив оптимізм стосовно можливості укладення угоди, вважаючи, що Китай поводиться “шанобливо” та платить “величезні суми” у вигляді тарифів. Наразі тарифи на китайський імпорт становлять 30%.
-
ЄС готує додаткові заходи для підтримки енергетики України
Рада Європейського Союзу з питань закордонних справ висловила занепокоєння щодо терористичних атак Росії на українську енергетичну мережу. Вони звернулися до Єврокомісії з проханням розробити додаткові заходи для підвищення енергетичної безпеки України. Верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила про це після зустрічі Ради ЄС у Люксембурзі, де міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів про останні атаки Росії. Країни-члени ЄС також домовилися про звернення до третіх держав для забезпечення України ремонтним обладнанням та більшими обсягами газу. Це відбувається на тлі виділення ЄС 800 млн євро для підтримки української енергетики перед зимою. Уряд України також затвердив єдину стратегію для запобігання перебоям у електропостачанні через російські атаки.
-
Новокуйбишевський НПЗ зупинив переробку нафти після атаки дронів – ЗМІ
Нафтопереробний завод Новокуйбишевського НПЗ у Росії був зупинений після атаки безпілотних літальних апаратів 19 жовтня. Губернатор Самарської області підтвердив факт атаки, але не уточнив деталей. В результаті атаки було вимкнено установки для переробки нафти на заводі. Роснефть не надала коментарі щодо цього інциденту. Планується, що завод зможе відновити роботу на початку листопада. До цього заводи Куйбишевського та Сизранського НПЗ також були зупинені через ремонти з кінця серпня. Новокуйбишевський НПЗ виробляє значні обсяги нафтопродуктів і має велику потужність.
-
Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ
У російських регіонах виявилася повноцінна бюджетна криза, яка загрожує в 2025 році. За даними російського рейтингового агентства “Эксперт РА”, шість регіонів РФ мають дуже мало грошових резервів на банківських рахунках. Наприклад, у Архангельській області залишок склав лише 50 млн рублів, що дорівнює 0,03% від річних витрат. В Калмикії залишилося лише 40 млн рублів, що становить 0,1% від річних витрат. У Волгоградській області залишилось 100 млн рублів, або 0,04% від річних витрат. Інші регіони також стикаються з дефіцитом у грошових резервах, що піднімає серйозні питання щодо фінансової стабільності.
-
Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ
За даними російського рейтингового агентства, деякі регіони РФ стикаються з бюджетною кризою. У 2025 році шість суб’єктів РФ витратили всі свої грошові резерви через помітне падіння податкових зборів. Наприклад, області, такі як Архангельська, Калмикія, Волгоградська, Білгородська, Ульяновська, Іркутська, Мурманська, Новосибірська, Тульська та Ярославська, мають дуже обмежені резерви на банківських рахунках, які покривають лише декілька днів або навіть менше 1% від затвердженого на рік бюджету. Ця ситуація підносить загрозу фінансовій стабільності цих регіонів.