Глава Мінекономрозвитку Росії Максим Решетников висловив занепокоєння щодо сповільнення економіки країни на початку 2025 року, а також про те, що вперше з весни 2022 року економіка почала скорочуватися в квартальному вираженні. Це уповільнення може негативно вплинути на бюджет, оскільки його параметри можуть бути невиконані. Голова податкового комітету Думи Андрій Макаров також попередив про можливий невиконання бюджету через санкції та сповільнення економіки. ЗМІ зазначають, що оцінити стан російської економіки стає складніше через відсутність важливої інформації від Центробанку, який затримує публікацію оперативних даних. Ці зміни можуть суттєво вплинути на валютний ринок та курс рубля.
Категорія: Новини бізнесу
-
Фунт досяг максимуму 2022 року, “завдяки” Трампу
Фунт стерлінгів досягнув найвищого рівня з початку 2022 року через тиск на долар після зміни торгової політики адміністрації Трампа. Дональд Трамп заявив про введення 50% мита, але пізніше переніс його на липень після розмови з президенткою Європейської комісії. Це спричинило “ралі” фунта, який піднявся на 8% до долара з початку року, досягнувши найвищого рівня з лютого 2022 року. Також усі ці зміни впливають на торговельні переговори між країнами та ЄС.
-
Кувейт і Саудівська Аравія відкрили нове родовище нафти
Компанія Wafra Joint Operations знайшла нове родовище нафти в нейтральній зоні між Саудівською Аравією та Кувейтом. Це відкриття стало першим після відновлення видобутку у цій зоні у середині 2020 року. Родовище розташоване на північ від раніше відомого Вафра і вважається важливим для обох країн, які є великими постачальниками енергії. Нейтральна зона була створена у 1922 році угодою між Кувейтом і Саудівською Аравією, а у 1970 році вони розділили цю зону для спільного використання нафтових ресурсів. Конфлікти в минулому спричинили призупинення видобутку нафти, але у липні 2020 року видобуток було відновлено.
-
Євро має шанси замінити долар – Європейський центробанк
Голова Європейського центрального банку, Крістін Лагард, виступила зі заявою про те, що євро може стати альтернативою долару як світовій резервній валюті. Вона наголосила, що поточна економічна політика США призводить до нестабільності на глобальних ринках та підточує роль долара. Лагард підкреслила, що євро вже є другою світовою валютою, але для його посилення потрібні додаткові заходи, такі як створення більш ліквідного ринку капіталу та зміцнення правових засад. Вона також зауважила, що посилення ролі євро повинно супроводжуватися зміцненням обороноздатності країн єврозони. Наразі в єврозоні є 20 держав, останньою, що приєдналась, є Хорватія.
-
Зерновий експорт впав майже на 9 млн тонн
Україна з початку маркетингового року 2024/25 експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур. У травні було відправлено за кордон 2,454 млн тонн зерна. Порівняно з попереднім маркетинговим роком, це менше – тоді було експортовано 46,353 млн тонн, з них 4,947 млн тонн у травні. Зокрема, експортовано пшениці – 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн, жита – 10,8 тис. тонн. Також було вивезено 63,7 тис. тонн борошна, з яких у травні – 5,1 тис. тонн. У порівнянні з попереднім роком, Україна скоротила обсяг експорту зерна. Наприкінці квітня було експортовано 33,89 млн тонн зернових і зернобобових культур, що менше, ніж за той самий період попереднього року.
-
В Україні знову зросли офіційні курси долара і євро
На початку нового робочого тижня Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро. Ця тенденція триває вже третій день поспіль. Офіційний курс долара на завтра становить 41,5707 гривень, що на 0,0613 гривень вище, ніж попереднього дня. Курс євро також зрос на 0,3001 гривень і складає 47,295 гривень. На міжбанку курс долара зрос на 10 копійок до 41,60-41,63 гривень/долар порівняно з п’ятницею. У обмінних пунктах курс долара зрос на 5 копійок і становить 41,70 гривень.
-
Шмигаль обговорив майбутній транш з місією МВФ
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ) під керівництвом Гевіна Греяма, де обговорили подальшу співпрацю. За час програми Україна отримала близько 10,1 млрд доларів від МВФ. Зараз триває робота над восьмим переглядом програми, який може принести країні транш у розмірі 500 млн доларів США. Прем’єр відзначив урядові реформи у сфері економіки, зокрема управління публічними інвестиціями, митницею та інвестиційним кліматом. Також обговорили відновлення України та залучення фінансового сектору, а також інвестиції у відбудову країни та використання заморожених російських активів.
-
Угорщина і Сербія реалізують “нафтовий міст” з Росії
Угорщина та Сербія планують спорудити нафтопровід до 2027 року, який дозволить перевозити російську нафту до Сербії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив про це, вказавши, що на угорській території трубопровід буде довжиною 180-190 км. Також планується збільшити пропускну здатність електромереж між країнами. У квітні сербський уряд затвердив план будівництва частини нафтопроводу від Хоргоша до термінала Транснафти в Новому Саді, з пропускною здатністю 5,5 млн тонн нафти на рік. Загальна довжина трубопроводу перевищить 300 км і з’єднає Новий Сад з російським нафтопроводом Дружба в угорському місті Сазхаломбатта.
-
ЗМІ пояснили причини подорожчання ціни на газ в Європі
На найбільшому норвезькому родовищі Тролль стало незаплановане скорочення видобутку газу, що призвело до зростання цін на газ в Європі. Базові ф’ючерси підвищились на 2,2%, триває це вже четвертий тиждень поспіль. Голландські ф’ючерси, які є європейським бенчмарком, піднялися до 36,90 євро за мегават-годину. Трейдери хвилюються через затягнуте технічне обслуговування в Норвегії та зростання глобального попиту на газ. Проблеми з електропостачанням на родовищі Тролль та планові зупинки на інших заводах в Норвегії також впливають на ситуацію. Європейський Союз розглядає можливість заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року, але Угорщина блокує цей план. В цілому, вартість газу в Європі швидко зростає.
-
Нацбанк планує змінити дизайн гривні
Національний банк України розпочав дискусію щодо зміни дизайну гривні, який залишався незмінним вже протягом 30 років. Голова НБУ Андрій Пишний вважає, що концепція дизайну грошей повинна відобразити сучасну Україну, її боротьбу і досягнення. Він закликає українців приєднатися до обговорення цього питання, щоб створити нову історичну сторінку на гривні, яка відповідала б сучасним реаліям. Наразі Нацбанк не планує безпосередньо змінювати вигляд гривні, але пропонує розпочати пошук нового дизайну, що відображатиме поточний етап розвитку України.