AMD продовжує зміцнювати позиції на ринку десктопних процесорів: у третьому кварталі компанія знову додала частку, тоді як Intel, навпаки, втрачає позиції у низькому ціновому сегменті мобільних рішень через власну стратегію. Про це повідомляє PCWorld за даними Mercury Research. Фото: Mercury Research Статистика у сегменті x86-процесорів У третьому кварталі частка компанії у сегменті x86-процесорів (без урахування вбудованих систем та IoT) зросла до 25,6%. Роком раніше вона становила 24%, а лише за один квартал AMD додала ще 1,4 відсотка після результату 24,2% у другому кварталі.
Аналітики зазначають, що загальний ріст ринку x86 у третьому кварталі виявився нижчим за сезонний через високі показники постачань процесорів для IoT(Інтернет речей) у попередньому кварталі, що створило ефект завищеної бази. У цьому ж огляді також згадано, що частка Arm-процесорів (з урахуванням серверного ринку) зросла з 10,9% до 11,6% – насамперед завдяки активності Apple та популярності Chromebook. Фото: Mercury Research Статистика загалом на ринку клієнтських процесорів(табл.3) та у сегментах настільних процесорів(табл.1) та мобільних процесорів(табл.2) Найсильніший успіх AMD демонструє у настільному сегменті. Частка компанії тут сягнула 33,6%, що на 4,9 відсотків більше, ніж торік, і на 1,4 відсотка більше порівняно з другим кварталом. Intel, яка рік тому контролювала 71,3% ринку, нині опустилася до 66,4%. На думку експертів, основним драйвером зростання AMD стала лінійка Ryzen X3D із розширеною кеш-пам’яттю.
У мобільному сегменті ситуація більш стримана: Intel змогла дещо збільшити річну частку з 77,7% до 78,1%, хоча квартально втратила 1,4 відсотків. AMD, відповідно, у річному вимірі знизилася з 22,3% до 21,9%, але зросла відносно другого кварталу.
Загалом на ринку клієнтських процесорів без урахування IoT AMD наприкінці третього кварталу утримувала 25,4% – це ріст на 1,5 відсотка квартально та на 1,4 відсотка у річному порівнянні.
Категорія: Новини бізнесу
-
AMD захопила більше третини ринку настільних процесорів, Intel здає позиції
-
Співробітників Tesla чекає “найважчий рік у їхньому житті”
Співробітників Tesla, які працюють над системами штучного інтелекту, попередили, що наступний рік стане для них “найважчим у житті”. Про це на внутрішній зустрічі заявив віцепрезидент компанії з ШI-розробки Ашок Елусвамі, повідомляє Business Insider. 2026-й рік має стати переломним роком для двох ключових напрямів Tesla, сервісу Robotaxi та роботів Optimus, і вимагатиме безпрецедентної інтенсивності роботи.
На майже двогодинному зборі перед працівниками виступили керівники всіх підрозділів штучного інтелекту, окресливши агресивні дедлайни виробництва Optimus і плани щодо розгортання автопарку безпілотних таксі. Один зі співробітників назвав зустріч “бойовим закликом”, спрямованим на мобілізацію команди.
Згідно з планами Маска, озвученими під час квартального звіту у жовтні, Tesla хоче запустити Robotaxi у 8-10 мегаполісах уже до кінця 2025 року та вивести на дороги понад тисячу таких автомобілів. Виробництво гуманоїдного робота Optimus компанія планує розпочати наприкінці 2026 року. Маск визнає, що масштабування випуску займе час через складність конструкції: пристрій складається приблизно з 10 тисяч унікальних компонентів, і темп залежатиме від “найповільнішого й найпримхливішого” з них.
Команди Autopilot і Optimus працюють в одному офісі й регулярно спілкуються з Маском: за словами працівників, зустрічі відбуваються щотижня й нерідко затягуються до ночі. У Tesla поки не коментували майбутні навантаження. -
Bitcoin обвалився нижче $95 000
Курс біткоїна уперше з початку травня опустився нижче позначки $95 тисяч, досягнувши $94 681. За добу перша криптовалюта подешевшала на 6%, тоді як від жовтневого піку ($126 тис.) втратила понад 22% вартості. Про це свідчать дані coinmarketcap.
Падіння охопило весь ринок: капіталізація криптоіндустрії скоротилася на 6,1%, до $3,29 трлн. Ethereum втратив 9%, тоді як альткоїни з першої десятки демонструють двозначне падіння.
Причини обвалу пов’язують із масовим виведенням коштів. Інвестори вивели з американських біткоїн-ETF майже $870 млн, водночас з ETH-фондів – близько $260 млн. Крім того, біржі примусово закрили позиції на $1,1 млрд, переважно за ставками на зростання ($968 млн).
У криптоіндустрії також посилюються панічні настрої. Індекс страху перебуває у зоні “екстремального” (16/100), що свідчить про високу активність продавців на ринку.
-
Атака дронів зупинила роботу Саратовського НПЗ – ЗМІ
Саратовський НПЗ припинив переробку нафти 11 листопада після атаки дронів, яка повторилася 14 листопада. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters, цитуючи два джерела в галузі.
За їхніми даними, завод повністю зупинено орієнтовно до кінця місяця.
Повідомлення про наліт БПЛА з’явилося в ніч на 11 листопада у соцмережах губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, проте він не уточнив характер ушкоджень.
“Внаслідок атаки БПЛА є пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури. На місці працюють усі екстрені служби”, – написав губернатор.
На думку джерел у галузі, 11 листопада через пожежу, що виникла внаслідок падіння БПЛА, могло бути пошкоджено встановлення первинної переробки нафти АВТ-6 номінальною потужністю 20.000 тонн на добу – єдина на підприємстві.
Роснефть не відповіла на запит журналістів про коментарі. -
Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів -
Закупівлі російського газу в ЄС впали до мінімуму
У вересні 2025 року Євросоюз заплатив за російський трубопровідний та зріджений природний газ мінімальну суму з серпня 2023 року. Про це свідчать дані Євростату.
Так, у вересні ЄС імпортував російський газ загальною вартістю 830 млн євро. Закупівлі трубопровідного газу становили 478 млн євро. Крім того, країни ЄС у вересні заплатили за ЗПГ з Росії 352 млн євро, що є мінімумом з серпня 2023 року.
Зауважується, що газопровід “Турецький потік” залишається єдиним активним маршрутом постачання російського трубопровідного газу в Європу.
Нагадаємо, посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, котрий передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.
Тим часом США готові оперативно замінити весь російський газ, а також нафту, які надходять у Європу, своїми власними енергоресурсам.
Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму -
У Німеччині з Google стягнули €465 млн за за антимонопольні порушення
Суд у Німеччині зобов’язав Google виплатити сервісу Idealo близько 465 млн євро компенсації за порушення антимонопольного законодавства. Про це повідомляє Spiegel.
Idealo, що належить медіаконцерну Axel Springer, звинуватило Google у тому, що компанія протягом років зловживала домінуючим становищем на ринку пошукових систем і надавала перевагу власним сервісам.
Втім, суд присудив значно меншу суму, ніж вимагало Idealo, компанія спершу оцінювала збитки у 3,5 млрд євро разом із відсотками. Водночас позов стосувався періоду з 2008 року до кінця 2023-го, тож для 2024-2025 років Idealo може вимагати додаткову компенсацію.У схожому випадку компанія Producto GmbH (Testberichte.de) також отримала право на відшкодування – понад 107 млн євро. Обидва рішення ще не набрали чинності, і в обох справах можливе оскарження в Камерному суді Берліна.
-
Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ
Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти. -
Закупівлі технічної солі: дві компанії оштрафували на 19 млн за змову
Антимонопольний комітет оштрафував два товариства, які змовилися під час участі у шести тендерах на закупівлю технічної солі – Солт Індастрі та Торговий дім Кип і Ко. Про це повідомила пресслужба АМКУ.
Комітет визнав дії ТСолт Індастрі і Торговий дім Кип і Ко порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Торги проводились КП Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району Києва, КП Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них (дві процедури торгів), “риворіжтепломережа, Полігон Екологія та КП Київтеплоенерго з травня 2024 по березень 2025 року.
Загальна очікувана вартість становила 33 575 500 гривень.
АМКУ встановив обставини та факти, що свідчать про спільну та скоординовану поведінку товариств і, як результат, про вчинення порушення та про усунення конкуренції між ними під час участі у зазначених торгах. Комітет оштрафував їх на 18 911 880 гривень. Згідно з Законом України Про публічні закупівлі компанії, які протягом останніх трьох років притягалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, не можуть брати участь у тендерах
Нагадаємо, у Києві закупили дорожню сіль неналежної якості зі збитками в 11 мільйонів гривень. Через це повідомили про підозру уповноваженій особі КП ШЕУ Святошинського району. У Києві посадовці розтратили зі столичного бюджету понад 70 млн гривень
-
Долар завершує тиждень зниженням, євро – дорожчає
Курс гривні трохи зміцнився відносно долара, але впав щодо євро в останній робочий день тижня. Про це свідчать дані моніторингу ринку гоівкового ринку в п’ятницю, 14 листопада.
Так, середній курс продажу долара впав на 1 копійку і становить 42,26 гривні, курс євро зріс на 8 копійок до 49,24 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,72 гривні, а євро – по 48,61 гривні.
На міжбанку американська валюта додала в ціні 12 копійок і перебуває на рівні 42,06-42,09 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара на п’ятницю на 3 копійки – до 42,0641 грн. Офіційний курс євро зрі відразу на 23 копійки – 48,8827 грн.
Раніше стало відомо, за період 3-7 листопада НБУ продав на міжбанку 576,4 млн доларів. Це мінімальний обсяг за півтора місяці.
Також ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджують джерела.