Лівий берег

Категорія: Новини бізнесу

  • НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”

    НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”

    Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.

    За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.

    Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.

    “Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.

    Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.

    ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати

  • ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
    Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
    Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
    “Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
    Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
    Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення.

  • Ціна срібла оновила13-річний максимум

    Ціна срібла оновила13-річний максимум

    Спотова ціна срібла зросла на 4,2%, перевищивши $35,9 за унцію – це найвищий рівень із лютого 2012 року. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 5 червня.
    За словами старшого трейдера німецької компанії Heraeus Group Александера Зумпфе, зростання зумовлене поєднанням технічного імпульсу, поліпшення фундаментальних чинників і широкого інтересу інвесторів.
    Хоча золото і срібло зазвичай рухаються синхронно, жовтий метал демонструє більше зростання: за минулі 12 місяців його ціна зросла на 44% на тлі торговельної напруги, ініційованої США, а також активних закупівель з боку центробанків. Срібло додало приблизно 20% і поки відстає від золота.
    Додаткову підтримку сріблу надали суттєві припливи в біржові фонди, забезпечені сріблом – лише в середу запаси зросли на 2,2 млн унцій.
    Срібло має подвійний характер: його використовують як інвестиційний актив і як промислову сировину – зокрема в технологіях чистої енергії. Метал є ключовим компонентом сонячних панелей, попит на котрі зростає.

  • У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції

    У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції

    Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
    Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
    “Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
    При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
    Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
    В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
    “Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку.

  • Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років

    Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років

    Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
    У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
    Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%
    “Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
    Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
    Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
    Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.

  • Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки

    Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки

    Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
    У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
    Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
    “Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
    Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
    Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
    Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.

  • У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями

    У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями

    Негативний вплив пропуску Україною 2 червня платежу у розмірі 665 млн доларів за ВВП-варантами наразі відсутній, як і подальші ризики для фінансової стабільності. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу у четвер, 5 червня.

    “Ми не бачимо жодних негативних проявів. Жодного негативу нема. Відбувається і продовжується процес переговорний щодо напрацювання умов реструктуризації”, – сказав він.

    Гелетій нагадав, що Нацбанк не є учасником цього процесу, хоча у портфелі Нацбанку ВВП-варанти на 44 млн доларів за загального обсягу їх випуску у 3 млрд 239,32 млн доларів.

    “Як ви знаєте, з минулого року діє мораторій на виплату варантів. Тому все в руках уряду, під контролем уряду та без ризиків для фінансової стабільності”, – наголосив заступник голови НБУ.

    Нагадаємо, Україна не змогла домовитися із кредиторами і пропустила виплату 665 млн доларів за державним боргом, пов’язаним з так званими ВВП-варантами – борговими зобов’язаннями, прив’язаними до темпів економічного зростання.

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями. Україна оголосила про технічний дефолт за цінними паперами

  • У Росії експорт зерна обвалився на чверть

    У Росії експорт зерна обвалився на чверть

    Постачання російської пшениці на світові ринки у 2024/25 сільгосп році скоротиться на 20-25% через падіння врожайності, проблеми з логістикою та зниження посівних площ. Про це пише Коммерсант у четвер, 5 червня.

    Зазначається, що експорт російської пшениці зменшиться на 25,2% – до 41,5 млн т. Це різке зниження порівняно з минулорічними 55,5 млн т. Для країни, де зерно входить до основних експортних статей, такий обвал – серйозний удар по економіці і бюджету.

    У січні-квітні 2025 року обсяги поставок впали на 40% до минулого року, а в березні-квітні – на 60%.

    Серед головних причин скорочення експорту – слабкий урожай, малі запаси у регіонах-експортерах та висока вартість залізничних перевезень із Поволжя. За оцінкою Союзу експортерів і виробників зерна, цьогорічний урожай пшениці складе 82,6 млн т – це на 16% менше, ніж торік.
    Президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський нагадав: торік 10 млн тонн пшениці просто згнило через брак складських потужностей. Причиною зниження виробництва також стало скорочення посівів. Площі під пшеницею скоротились до мінімуму за шість років – з 36,5% до 35,4%, або на 1,2 млн га. У 2023 році експорт зерна приніс Росії 15,5 млрд доларів. Нині цей потік стрімко вичерпується. Наслідки – зниження валютних надходжень, дефіцит у бюджеті, можливе зростання цін на хліб і борошно всередині країни. В умовах санкційного тиску це перетворюється на системну кризу.

    Нагадаємо, виробництво пшениці в РФ скорочується вже третій рік поспіль. Вперше за багато років Росія ризикує втратити свої лідерські позиції на світовому ринку зерна. Росія почала постачати зерно новій владі Сирії – ЗМІ

  • Нацбанк визначився щодо рівня облікової ставки

    Нацбанк визначився щодо рівня облікової ставки

    Національний банк України удруге поспіль зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 5 червня.
    “Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення. У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом”, – йдеться у повідомленні.
    Вказано, що пом’якшення процентної політики стане можливим лише після остаточного проходження піку цінового сплеску та зниження ризиків закріплення інфляції на високому рівні.
    Водночас, якщо виникне потреба посилити монетарні умови, НБУ буде готовий ужити додаткових заходів, додали у Нацбанку.
    Також разом зі збереженням облікової ставки було збережено й усі інші ставки за основними інструментами монетарної політики.
    Раніше НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.

  • Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна та Японське агентства міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 5 червня.
    “Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, – написав він.
    Шмигаль подякував Японії і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити, і зазначив, що загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів.