Франція вирішила виділити €717 мільйонів на розвиток супутникового оператора Eutelsat у Парижі, щоб зміцнити стратегічну автономію Європейського Союзу. Це стало відповіддю на жорстку позицію адміністрації Трампа щодо європейських союзників. Після цієї інвестиції французька держава збільшить свою частку в Eutelsat з 13,6% до 30%, у той час як британська зменшиться з 10,9% до близько 8%. Європейський Союз також підтримує своїх гравців у космічній галузі, надаючи їм шанс конкурувати на глобальному ринку.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Міненерго розповіли, що відбувається з болгарськими блоками для ХАЕС
Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що питання закупівлі у Болгарії двох блоків для Хмельницької АЕС ще не вирішено, хоча офіційної відмови поки немає. Він зазначив, що зараз тривають переговори і Міненерго планує залучити МАГАТЕ до цього процесу. Галущенко виразив сподівання, що необхідні документи будуть підписані, оскільки для України буде катастрофою не добудувати блоки №3-4 Хмельницької АЕС. Він також зазначив, що можливою альтернативою болгарським блокам може бути обладнання з інших країн, але це займе додатково 3-4 роки. Галущенко вважає, що внутрішньополітичні рухи в Болгарії, що загальмовують продаж корпусів реакторів, можуть бути впливом Росії. Також він зазначив, що міністерство знайшло можливості для підштовхування Болгарії до реалізації проєкту. Нагадаємо, що віцепрем’єр-міністр Болгарії раніше заявив, що їх країна не продаватиме Україні російські реактори з недобудованої АЕС Белене, оскільки вони є ключовим активом та елементом енергетичної незалежності Болгарії.
-
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні цього року Китай значно зменшив експорт рідкісноземельних продуктів, зокрема магнітів, особливо до США, через торговельні суперечки між країнами. Китай ввів обмеження на експорт в квітні після митних тарифів з боку США. Навіть після заяви Трампа про вирішення проблеми, китайські дані показують зменшення експорту. У травні експорт склав лише $60 мільйонів, що є найнижчим рівнем з 2015 року. Експорт до США зменшився найбільш – лише 46 тонн, що є менше, ніж десята частина обсягів у березні. Німеччина й Вʼєтнам стали основними напрямками китайського експорту. Китай також скасував мита для найбідніших країн.
-
Удари Ізраїлю по Ірану вплинуть на газопостачання в Україні – ЗМІ
Україна в цьому році стикається з проблемами у газовому секторі через недостатні запаси газу та складну геополітичну ситуацію. За даними, минулої зими країна мала найменші запаси газу за останні 11 років. У зв’язку з цим, необхідно терміново закачати додаткові обсяги газу в підземні сховища. Водночас, відбуваються атаки на енергетичну інфраструктуру, що призвело до зменшення видобутку газу на 40%. Це змусило Україну екстрено імпортувати газ та використовувати запаси. Нафтогаз має доступ до фінансування, але це не вистачає на необхідні обсяги. Крім того, геополітичні події, зокрема атаки Ізраїлю на газову інфраструктуру Ірану, можуть вплинути на ціни на газ в Європі та закупівлі газу для України. Разом з тим, українські газовидобувні компанії намагаються відновити виробництво після втрат від війни, але зустрічаються з різними перешкодами, включаючи зупинення дії спецдозволів на видобуток. Усе це створює складну ситуацію в газовому секторі України.
-
Долар і євро на максимальних рівнях в обмінниках
У п’ятницю, 20 червня, курс гривні в обмінниках в Україні відносно долара та євро піднявся. Продаж долара збільшився на 15 копійок і становить 42,00 гривень, що є найвищим показником з середини лютого. Курс євро також зрос на 20 копійок і досягнув рекордних 48,50 гривень. Сьогодні в обмінних пунктах долар купують за 41,40 гривень, а євро – за 47,50 гривень. На міжбанку курс долара підвищився на 17 копійок і зараз складає 41,82-41,86 грн/долар купівля-продаж. Нацбанк також збільшив курс долара до 41,6854 гривень за 1 долар і євро до 47,859 гривень за 1 євро.
-
Microsoft планує нову хвилю масових звільнень – Bloomberg
Корпорація Microsoft планує провести нову хвилю скорочень, яка може торкнутися тисяч працівників, переважно у відділі продажів. Згідно з інсайдерською інформацією, офіційне оголошення про це може бути зроблено на початку липня після завершення фінансового року компанії. Це вже друга хвиля звільнень у 2025 році, після того, як у травні було скорочено близько 7 тисяч працівників, головним чином у відділах продуктів та інженерії. Microsoft також планує передати продаж програмного забезпечення для малого та середнього бізнесу зовнішнім підрядникам. Ці заходи є частиною стратегії компанії щодо перегляду витрат та структури. Незважаючи на тиск інвесторів та витрати на розвиток ШІ і розширення дата-центрів, Microsoft шукає шляхи скоротити витрати в інших сферах. Компанія не коментує майбутні скорочення, проте підкреслює, що постійно переосмислює свою організаційну модель для кращих інвестицій у сфери зростання.
-
Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT
Сирійський центральний банк здійснив першу міжнародну банківську транзакцію через систему SWIFT з початку громадянської війни. Платіж було здійснено 16 червня з сирійського в італійський банк. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Сирійські банки були відключені від SWIFT після початку протестів проти режиму Башара Асада у 2011 році. Після усунення Асада від влади в 2024 році, тимчасова адміністрація країни почала процес нормалізації міжнародних зв’язків. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе в бідності. Повернення до глобальної фінансової системи є ключем до відновлення економіки та інфраструктури країни.
-
Raytheon на тлі війни в Україні планує подвоїти виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Рубль “з’їдає” нафтові доходи Кремля
Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини залишаються під тиском через зміцнення національної валюти. Це знижує бюджетні надходження, особливо на тлі зростаючих витрат на війну проти України. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 19 червня.
13 червня вартість російської нафти Urals перевищила $60 за барель, майже повністю відновившись після падіння на початку року. Проте за курсом Центрального банку Росії на той день експортери отримували лише близько 4 957 рублів за барель, що майже на 30% менше, ніж на початку 2025 року.
Це ставить Росію в невигідне становище порівняно з партнерами по ОПЕК+, як-от Саудівською Аравією, чия валюта прив’язана до долара. Для Кремля, чий бюджет на третину наповнюється за рахунок нафти й газу, а витрати переважно номіновані в рублях, це означає суттєве зменшення фінансових ресурсів.
Очікується, що бюджетний дефіцит Росії цього року перевищить початкові прогнози більш ніж утричі. Частково втрати нафтовиків компенсуються урядовими субсидіями РФ, однак зміцнення рубля знижує прибутковість експорту.
Від початку року рубль укріпився майже на 23% – до 78,72 за долар. Це пояснюється зокрема високими обліковими ставками Банку Росії та сподіваннями на м’якіший курс США щодо Москви.
Хоча нинішні ціни на нафту дозволяють компаніям вкладати у видобуток, самі виробники визнають, що курс рубля створює складнощі. За словами віцепрем’єра Олександра Новака, ситуація “ускладнює життя” галузі. Тоді як глава Роснєфті Ігор Сєчін нещодавно розкритикував дії центробанку РФ, звинувативши в заниженні вартості нафти у рублях.
Аналітики поки не прогнозують повернення рубля до слабких позицій. У Freedom Finance Global зазначають, що високі відсоткові ставки й зростання цін на сировину стримують різке послаблення рубля. За їхніми оцінками, повернення до рівня 90-100 рублів за долар можливе лише за умови нового падіння цін на сировину та пришвидшення інфляції.