Лівий берег

Категорія: Новини бізнесу

  • Україна пригрозила санкціями Бангладеш

    Україна пригрозила санкціями Бангладеш

    Україна готується звернутися до Європейського Союзу із закликом запровадити санкції проти компаній Бангладеш, які імпортують зерно, вивезене Росією з окупованих українських територій. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 27 червня.

    Зазначається, що посольство України в Нью-Делі надіслало до МЗС Бангладеш щонайменше чотири листи, в яких вказало судна та їхні реєстраційні номери, які перевозили понад 150 тисяч тонн зерна з російського порту Кавказ. Російські компанії змішують пшеницю з окупованих територій з російським зерном, щоб приховати її походження.

    “Це злочин. Ми поділимося нашим розслідуванням з нашими колегами з Європейського Союзу та люб’язно попросимо їх вжити відповідних заходів”, – заявив посол України в Індії Олександр Поліщук.

    Українські дипломати попередили Бангладеш про можливі “серйозні наслідки”, включно з санкціями не лише щодо компаній-імпортерів, а й щодо чиновників, які сприяють торгівлі викраденим зерном.
    Представниця ЄС Анітта Хіппер заявила, що будь-яка доведена причетність до перевезення краденого українського зерна може стати підставою для санкцій.

    Нагадаємо, Служба зовнішньої розвідки України має докази 39 суден і понад 80 капітанів, залучених до незаконного вивезення українського зерна з окупованих територій. Затримала депутата, який вивозив зерно під час окупації Херсону

  • З сайту смартфона Трампа прибрали згадки про виробництво у США

    З сайту смартфона Трампа прибрали згадки про виробництво у США

    Мобільний оператор Trump Mobile, створений організацією Трампа, прибрав із сайту згадки про те, що його перший смартфон T1, виготовляється у США. Як повідомляє The Verge, спершу на сторінці товару була вказівка на американське виробництво, однак тепер її замінили більш розмитими формулюваннями.
    Зокрема, на сайті більше не сказано, що пристрій зроблено в США. Замість цього йдеться про те, що смартфон “створено з урахуванням американських цінностей” і “оживлено тут, у США, американськими руками”. Раніше компанія обіцяла “елегантний золотий смартфон, спроєктований і зібраний у США”.
    Крім того, змінилися й технічні характеристики пристрою: раніше екран анонсованого T1 Phone мав діагональ 6,78 дюйма, а зараз зазначено – 6,25 дюйма.
    Попри зміни на сайті, представник Trump Organization поки не дав офіційного коментаря. Водночас у заяві для USA Today речник компанії Кріс Вокер заперечив, що плани виробництва зазнали змін. За його словами, “смартфони T1 з гордістю виготовляються в Америці”, а припущення про інше – “неточні”.
    Модель T1 оцінюється у $499. Для передзамовлення необхідно внести депозит у розмірі $100. Офіційний запуск очікується пізніше цього року.

  • Курс євро сягнув рекордних позначок в Україні

    Курс євро сягнув рекордних позначок в Україні

    Національний банк України підвищив курс долара до гривні. Курс євро знову оновив історичний максимум. Про це свідчать дані на сайті регулятора в п’ятницю, 27 червня.

    Офіційний курс на 30 червня встановлено на рівні: 41,6409 гривень за 1 долар (+0,0557 грн).
    Офіційний курс євро становитиме 48,7823 гривень за 1 євро (+0,1443 грн). Попередній максимум було зафіксовано 27 червня – 48,6380.
    На міжбанку сьогодні курс зріс на 15 копійок до 41,71-41,76 грн/долар (купівля-продаж) порівняно із закриттям попереднього дня.
    На готівковому ринку курс долара впав на 5 копійок до 41,75 гривень, курс євро зріс на 15 копійок до 49,05 гривень.

  • Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу

    Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу

    Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. Про це він сказав на заході під назвою Форум влади та бізнесу: від діалогу до партнерства у Києві в п’ятницю, 27 квітня.
    “Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах”, – заявив він.
    Зеленський висловив переконання, що Україна може бути значно сильнішою в економічному плані, але для цього потрібні рамки з регулювання.
    “Потрібні умови, чіткі рамки для державного втручання, мінімальне та раціональне регулювання, сильне державне лобіювання українського бізнесу в світі”, – додав глава держави.
    Також Зеленський повідомив, що буде продовжено роботу ради Держава – бізнес і для цього її розширять.

  • Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза

    Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза

    Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, 27 червня.

    В Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.

    Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.

    Станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії 16 областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.

    Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.

    Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.

  • Євро вперше перевищив рубіж у 49 грн в обмінниках

    Євро вперше перевищив рубіж у 49 грн в обмінниках

    Курс гривні знову зміцнився щодо долара, але впав відносно євро, яке оновило історичний максимум в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в п’ятницю, 27 червня.
    Так, середній курс продажу долара в Україні знизився ще на 5 копійок до 41,75 гривень, а курс євро зріс на 15 копійок до 49,05 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,25 гривень, а євро – по 48,15 гривень.
    На міжбанку американська валюта подешевшала а 1 копійку і зараз перебуває на рівні 41,57-41,60 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,5852 гривень за 1 долар (-0,0768 грн). А курс євро оновив історичний максимум і становить 48,638 гривень за 1 євро (+0,3142 грн).

  • В Укрзалізниці викрили схему розкрадання 15 млн гривень

    В Укрзалізниці викрили схему розкрадання 15 млн гривень

    Працівники САП і НАБУ викрили схему розкрадання коштів Укрзалізниці на 15 млн гривень під час закупівлі фарб та лінолеуму. Підозрюються п’ять осіб, повідомила САП у п’ятницю, 27 червня.
    Станом на сьогодні повідомлено про підозру особі, яку слідство вважає організатором злочину, двом представникам підприємств-постачальників, колишньому заступнику філії Центр забезпечення виробництва УЗ, менеджеру – начальнику відділу забезпечення матеріалами для експлуатаційної діяльності філії ЦЗВ УЗ.
    Дії усіх підозрюваних кваліфіковано за статтями про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем і зловживання владою або службовим становищем (ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України).
    В САП встановили, що у 2022 році організатор схеми, діючи спільно з підконтрольними службовими особами Центру забезпечення виробництва, забезпечив перемогу в тендерах на закупівлю фарби та лінолеуму для потреб УЗ наперед визначених фірм.
    “Якщо в тендері брала участь непідконтрольна компанія або цінова пропозиція була занизькою, його скасовували”, – йдеться в повідомленні.
    У подальшому між УЗ та товариствами-переможцями укладались відповідні договори, при цьому вартість поставки фарб та лінолеуму було значно завищено.
    “Реалізація схеми протягом вересня 2022 року – квітня 2023 року завдала АТ Укрзалізниця збитків на суму понад 15 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд”, – додали в САП.

  • Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ

    Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ

    Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
    Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
    Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
    Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
    “Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
    Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
    Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
    В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
    Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
    Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
    Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
    “Два стільця” Грузії у війні Росії проти України

  • Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ

    Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ

    Запроваджене владою Білорусі державне регулювання цін призвело до дефіциту картоплі навесні 2025 року. Противники режиму Олександра Лукашенка звинувачують його в економічному провалі, що призвів до нестачі головного харчового продукту країни. Про це повідомляє Politico.
    Цінові обмеження, встановлені ще в жовтні 2022 року з метою стримати інфляцію, зробили вирощування картоплі малоприбутковим для фермерів. Це, за словами критиків, знизило мотивацію аграріїв, які почали продавати врожай до Росії, де ціни були вищими.
    “Якщо ви знаєте історію Радянського Союзу, то розумієте, що коли люди не мають мотивації, змусити їх добре працювати неможливо”, – зазначив Лев Львовський, науковий директор аналітичного центру BEROC.
    У 2024 році Білорусь зібрала 3,1 млн тонн картоплі – на мільйон менше, ніж роком раніше. За даними BEROC, у березні ціни на картоплю в Росії були більш ніж удвічі вищими, ніж у Білорусі. Країна експортувала близько 200 тис. тонн картоплі до РФ, ставши її головним постачальником.
    Втім, у грудні 2024 року влада запровадила тимчасову заборону на експорт картоплі. За словами Львовського, багато фермерів почали маркувати здорову картоплю як зіпсовану, щоб і далі продавати її до Росії.
    У результаті, білоруські магазини в березні-квітні заполонила дрібна, рідкісна і часто гнила картопля.
    “Це показує, як Лукашенко та його адміністрація можуть штучно створювати дефіцит товарів, яких раніше було вдосталь”, – заявив Алесь Алахнович, економічний радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.
    Втім, офіційна позиція інша.
    “Ми кілька разів вносили зміни до урядової постанови, враховуючи реальну ситуацію. Отже, всі негативні тенденції у торгівлі й виробництві були припинені в зародку. Цінове регулювання не спричинило жодних дисбалансів. Товарів на полицях достатньо, ціни прийнятні”, – мовилося у заяві першого заступника міністра антимонопольного регулювання РБ Івана Вежновця в березні.
    У квітні влада РБ підвищила граничну ціну звичайної картоплі, а наприкінці травня скасувала заборону на імпорт продовольства з країн ЄС, класифікованих як “недружні”.
    У червні Лукашенко заявив, що картопляний дефіцит був спровокований навмисно, зокрема безконтрольним експортом до Росії.
    “Це ще раз доводить неефективність політики, яку проводить Лукашенко”, – наголосив Володимир Астапенка, представник Об’єднаного перехідного кабінету Тихановської у Брюсселі.
    Раніше ми писали, що білоруське підприємство Агропродукт використовує сировину, вивезену з тимчасово захоплених росіянами частини Херсонської області, і постачає готову продукцію у вигляді ріпакової олії країнам ЄС.
    Лукашенко визнав, що затримався на посаді

  • Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС

    Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС

    Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
    “Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
    Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
    З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
    Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
    В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
    У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
    “Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві.