Лівий берег

Категорія: Новини бізнесу

  • Bank of Georgia заборонив люксові покупки для росіян

    Bank of Georgia заборонив люксові покупки для росіян

    Головний банк Грузії заборонив росіянам купувати предмети розкоші дорожчі за 300 євро. Про це агенція РБК у четвер, 22 травня.
    Bank of Georgia, найбільший банк країни, обмежив покупки предметів розкоші для громадян Росії. Згідно з новими правилами, росіяни не можуть розраховуватися картками банку за товари дорожчі за 300 євро.
    Установа пояснила, що діє відповідно до міжнародних санкцій, які забороняють експорт предметів розкоші до Росії. Обмеження запроваджено автоматично – операції блокуються за MCC-кодом продавця.
    У банку також уточнили: якщо російський клієнт змінив резидентство, він має повідомити про це окремо.
    Це перший випадок, коли фінансова установа безпосередньо запровадила контроль за дотриманням санкцій. До цього росіяни вже поставали перед відмовами при спробах купити розкішні речі в ЄС чи ОАЕ, однак такі інциденти були поодинокими.

  • Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки

    Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки

    Україна за останні три роки отримала понад $133 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Про це у четвер, 22 травня, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем та віце-канцлером, міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем.
    Марченко зазначив, що Канада та Німеччина є одними з лідерів у підтримці України з початку повномасштабної війни в усіх можливих напрямах.
    За його даними, допомога від Німеччини є другою за розміром серед країн світу та сягнула 17,3 млрд євро, а допомога Канади є п’ятою за розміром в світі та становить 10,3 млрд євро.
    Також Канада та Німеччина підтримали ініціативу G7 ERA (допомога Україні за рахунок відсотків від заморожених російських активів) обсягом $50 млрд. Внесок Канади складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд). Україна вже отримала перший транш – 2,5 млрд канадських доларів. Внесок ЄС становить 18,1 млрд євро (близько $20 млрд). Україна отримала вже чотири транші обсягом 6 млрд євро.
    Раніше Нацбанк оцінив обсяги міжнародної допомоги Україні до 2027 року. Вона залишатиметься на високому рівні з поступовим зниженням протягом прогнозного періоду у міру нормалізації економічної ситуації.

  • Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%

    Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%

    Офіційні постачання американських процесорів до Росії різко скоротилися у 2024 році. Згідно із закритою статистикою Федеральної митної служби РФ, імпорт чипів Intel упав на 95% – із 443 тис. до 20 тис. одиниць, а AMD – на 81%, із 94 тис. до 17 тис. одиниць.
    Однак учасники ринку стверджують, що реальні обсяги імпорту значно більші. Представник одного з російських виробників техніки повідомив, що фактичне ввезення процесорів у 2024 році зросло на 20-30% у порівнянні з попереднім роком.
    На думку експертів, занижені дані митниці пояснюються тим, що великі постачальники не завжди вказують точну номенклатуру товару, і процесори проходять під іншими назвами.
    Зокрема, компанія Рикор заявила про закупівлю понад 120 тис. процесорів у 2024 році – на третину більше, ніж у 2023-му, інформують росЗМІ.
    Окрім того, постачальники IT-обладнання та компонентів підтверджують, що запити на постачання іноземних процесорів у 2024 році від виробників російської електроніки були в кілька разів вищими, ніж у 2023-му. Вони не виключають, що у 2025 році ціни на них можуть зрости на 10–12% через рішення виробників.
    “Процесори вкрай затребувані, тому імпортери будуть шукати можливість їх привезти, і, як показали минулі три роки, питання з постачанням так чи інакше вирішується, дефіциту немає”, – зазначило джерело в одному з виробників обчислювальної техніки.
    Зауважується, що у 2025 році тільки для виробництва російських серверів до Росії має надійти близько 300 тис. Процесорів.

  • Молдова добула з відновлюваних джерел рекордну кількість електроенергії

    Молдова добула з відновлюваних джерел рекордну кількість електроенергії

    Молдова у квітні року вперше добула понад 30% електроенергії з місцевих відновлюваних джерел. Про такі результати поінформували в Міненергетики Молдови, повідомляє місцеве медіа Newsmaker.
    Понад 30% обсягів споживання електроенергії у Молдові у квітні надійшли з місцевих відновлюваних джерел. Такі цифри стали рекордним показником та значним зростанням, порівняно з 23% у березні.
    Загальна потужність електростанцій, які працюють на відновлюваних джерелах, у квітні перевищувала 665 МВт. За останні чотири роки потужності галузі зросли у вісім разів.
    Середньорічну частку відновлюваних джерел у структурі споживання на 2025 рік прогнозують на рівні понад 20%. Минулого року цей показник склав 16,7%, у 2023 році – 9,2%.
    В межах євроінтеграційних змін Молдова зобов’язалася збільшити частку відновлюваних джерел у структурі споживання до 2030 року до 30%.
    Для цього запускають тендери на будівництво сонячних та вітрових електростанцій загальною потужністю 165 МВт. Переможців першого раунду тендерів мають оголосити найближчим часом. Наступний очікується восени 2025 року. До кандидатів висувають вимоги не лише будівництва генерації, а й можливостей зберігання електроенергії, щоб забезпечити системі додаткову гнучкість.

  • Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю

    Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю

    Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.

    Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.

    Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.

    До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).

    Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ

  • Telegram вперше отримав річний прибуток у $540 мільйонів

    Telegram вперше отримав річний прибуток у $540 мільйонів

    Месенджер Telegram торік отримав дохід у $1,4 млрд, що вище $343 млн роком раніше. Компанія також вперше перейшла від збитків до прибутку у $540 млн, передає Forbes.
    Зазначається, що прибуток Telegram підскочив до $540 млн, оскільки месенджер досяг швидкого зростання, попри французький судовий розгляд проти його засновника Павла Дурова.
    Як повідомляється, величезні доходи були поділені з потенційними спонсорами перед тим, як Telegram запустив пропозицію облігацій на суму близько $1,5 млрд з метою викупу існуючого боргу. Продаж боргу, який розпочався у 20 травня, може завершитися вже наступного тижня.
    Згідно з документами інвесторів, близько половини доходів Telegram у 2024 році у розмірі $1,4 млрд надійшло від того, що компанія називає “партнерствами та екосистемою”, тоді як близько $250 млн надійшло від реклами та $292 млн – від преміальних підписок.
    Згідно з документами інвесторів, Telegram планує отримати у 2025 році дохід у розмірі $2 млрд, що на 46% більше у порівнянні з попереднім роком. Компанія також планує отримати прибуток у розмірі $720 млн.
    За даними джерел, головний інвестиційний директор Telegram Джон Хайман сказав, що компанія досягла всіх своїх фінансових цілей і що потенційне первинне публічне розміщення акцій можливе, якщо ринки стануть більш дружелюбними. Компанія також визнала, що французьке розслідування може стати перешкодою для IPO, але зауважила, що проблема може бути вирішена вже цьогоріч.

  • Telegram вперше в історії отримав прибуток

    Telegram вперше в історії отримав прибуток

    Месенджер Telegram торік отримав дохід у $1,4 млрд, що вище $343 млн роком раніше. Компанія також вперше перейшла від збитків до прибутку у $540 млн, передає Forbes.
    Зазначається, що прибуток Telegram підскочив до $540 млн, оскільки месенджер досяг швидкого зростання, попри французький судовий розгляд проти його засновника Павла Дурова.
    Як повідомляється, величезні доходи були поділені з потенційними спонсорами перед тим, як Telegram запустив пропозицію облігацій на суму близько $1,5 млрд з метою викупу існуючого боргу. Продаж боргу, який розпочався у 20 травня, може завершитися вже наступного тижня.
    Згідно з документами інвесторів, близько половини доходів Telegram у 2024 році у розмірі $1,4 млрд надійшло від того, що компанія називає “партнерствами та екосистемою”, тоді як близько $250 млн надійшло від реклами та $292 млн – від преміальних підписок.
    Згідно з документами інвесторів, Telegram планує отримати у 2025 році дохід у розмірі $2 млрд, що на 46% більше у порівнянні з попереднім роком. Компанія також планує отримати прибуток у розмірі $720 млн.
    За даними джерел, головний інвестиційний директор Telegram Джон Хайман сказав, що компанія досягла всіх своїх фінансових цілей і що потенційне первинне публічне розміщення акцій можливе, якщо ринки стануть більш дружелюбними. Компанія також визнала, що французьке розслідування може стати перешкодою для IPO, але зауважила, що проблема може бути вирішена вже цьогоріч.

  • Чому не варто купляти дешеву горілку

    Чому не варто купляти дешеву горілку

    Коли на полиці магазину поряд стоять пляшки горілки – за 90 гривень, а інші за 130-140, виникає логічне запитання: а у чому різниця, у схожих по міцністі напоїв ? Ми вважаємо, що споживач має право знати, за що він платить I чому дешева горілка – це не економія, а ризик.
    ⸻
    1. Ціна починається із чесного спирту.
    Усі горілки виготовляються зі спирту, але спирт – різний. І це дуже важливо! GreenDay – це спирт виключно класу «Люкс», який проходить суворий контроль за органолептикою, хімічним складом та рівнем домішок. А тепер просте запитання: чи можна залити у пляшку спирт «Люкс», сплатити акциз, запакувати, доставити і при цьому продати за 90 гривень, 45-70 % з яких може бути націнка торгової мережі, і ще й залишитися в плюсі?
    Відповідь очевидна. ⸻
    2. Акциз: 26,66 гривень на старті
    На кожну пляшку 0,5 л із міцністю 40% держава нараховує акциз — близько 27 гривень, без НДС Порахуйте: • ПДВ 20% • Вартість спирту • Вода (а це окрема технологія підготовки) • Фільтрація (ми застосовуємо багаторівневу) • Склобутилка • Етикетка з захистом • Зарплати, логістика, амортизація • Націнка торгової мережі, яка може сягати 45-70% І тоді стає зрозумілим: ціна 90 гривень або означає збиток виробнику, або економію на якості. ⸻
    3. Фільтрація має значення
    Горілка – це не просто спирт та вода. Це смак. Це відсутність печіння. Це ранок без головного болю. Green Day використовує багаторівневу систему фільтрації, включаючи вугільну, срібну та мембранну. Це робить напій м’яким, збалансованим та безпечним для організму. Ви колись чули, щоб така технологія вкладалася у 90 гривень? ⸻
    4. GreenDay обирає не ціну — GreenDay обирає людину
    GreenDay — для тих, хто цінує себе. Green Day не заощаджує на вашому здоров’ї, бо поважає своїх споживачів. GreenDay не боїться конкуренції, бо знає, що смак, м’якість та якість — це те, що не можна підробити за низькою ціною. Так, це не найдешевша пляшка на полиці. Але ви можете бути точно впевнені, що виробник виготовляє горілку, за яку не соромно. ⸻
    5. Green Day — вибір відповідального споживача
    На ринку, де можна “занапастити дешевше”, GreenDay свідомо йде іншим шляхом. Його випробник не пропонує масовий продукт. Він пропонує якість, стабільність та смак, за який не соромно та не потрібно виправдовуватися. І, мабуть, це не для всіх. Але це точно для розумних.

  • Біткоїн вперше перевищив 111 000 доларів

    Біткоїн вперше перевищив 111 000 доларів

    Біткоїн вперше перевищив 111 000 доларів, досягнувши рекордного максимуму. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 22 травня.

    Найпопулярніша криптовалюта виросла на 3,3% у четвер, досягнувши рекордного значення в 111 878 доларів. Менші токени також подорожчали, причому Ether, що займає друге місце, піднявся приблизно на 5,5%.

    Зазначається, що хвиля оптимізму підтримує біткоїн після того, як просування ключового законопроекту про стейблкоїни в Сенаті США підігріло надії на більшу ясність щодо регулювання для компаній, які займаються цифровими активами, при президенті Дональді Трампі, який відкрито прихильник криптовалюти. Зростання попиту з боку Strategy Майкла Сейлора, яка накопичила понад 50 мільярдів доларів біткоїнів, і список власників токенів, що росте, є ще однією рушійною силою зростання.

    Сьогодні Трамп готується зустрітися з найбільшими власниками свого мемкоїна на вечері у гольф-клубі недалеко від Вашингтона.

  • Курс долара продовжив зниження в Україні

    Курс долара продовжив зниження в Україні

    Курс гривні знову трохи зміцнився відносно долара і відновив зростання щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в четвер, 22 травня.
    Так, середній курс продажу долара в Україні знизився ще на 5 копійок до 41,60 гривень, курс євро впав теж на 5 копійок до 47,25 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 46,50 гривень.
    На міжбанку американська валюта подешевшала зранку на 1 копійку і зараз перебуває на рівні 41,44-41,49 грн/долар (купівля-продаж).
    Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні другий день поспіль до рівня 41,436 гривень за 1 долар (-0,0491 грн). Офіційний курс євро становить 46,9138 гривень за 1 євро (+0,2617 грн).