Сьогодні курс гривні в Україні стабілізувався відносно долара, залишившись на рівні 41,70 гривень за один долар, але продовжив зниження відносно євро, піднявшись до 47,80 гривень за один євро. В обмінних пунктах долар можна купити за 41,20 гривень, а євро за 47,00 гривень. На міжбанку курс долара трохи зрос і зараз становить 41,53-41,57 грн/долар. Національний банк підвищив курс долара до 41,5566 гривень і курс євро до 47,5033 гривень.
Категорія: Новини бізнесу
-
В ЄС оновили список країн з високим ризиком відмивання грошей
Європейська комісія оновила список країн з високим ризиком у сфері протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. У прес-релізі Єврокомісії зазначено, що це рішення підтверджує відданість ЄС відповідності міжнародним стандартам, зокрема FATF. До списку були додані нові країни, серед яких Алжир, Ангола, Кот-д’Івуар, Кенія, Лаос, Ліван, Монако, Намібія, Непал та Венесуела, а з нього були виключені Барбадос, Гібралтар, Ямайка, Панама, Філіппіни, Сенегал, Уганда та Об’єднані Арабські Емірати. Росія залишається поза цим списком. FATF призупинила членство Росії у лютому 2023 року, але відмовляється внести її до “чорного списку”, відхиливши заклики України щодо цього.
-
Україна арештувала на 12,7 млн іранського каучуку від компанії з РФ
На Київщині Бюро економічної безпеки арештувало 43 тонни синтетичного каучуку, який фактично був вироблений на заводі іранської компанії, що має офіс в Москві. Під час імпорту каучуку в Україну, зловмисники підробили документи, щоб вказати Туреччину як країну походження товару. Продукцію ввозили за допомогою реквізитів українських підприємств та компанії з Чехії, але під час митного огляду виявили невідповідності. На палетах з каучуком був зазначений код країни виробника – Іран, а на упаковці був штрих-код, що належить компанії з Ірану. Вартість вилученого каучуку становить понад 12,7 млн гривень, а на товар накладено арешт. Компанія, яка виробляє каучук, має виробництва в Ірані та головний офіс у Москві, і перебуває під санкціями США.
-
Рівень інфляції сягнув нового піку – Держстат
У травні в Україні спостерігався ріст споживчих цін, який становив 1,3%, що більше, ніж у квітні. Річна інфляція також зросла до 15,9%, що є найвищим показником з квітня 2023 року. У той же час ціни на продукти харчування та напої без алкоголю зросли на 2,8%, причому найбільше подорожчали фрукти. У порівнянні з минулим роком, середні ціни на продукти харчування зросли на 22,1%, при цьому найбільше подорожчали яйця, овочі, соняшникова олія, фрукти та вершкове масло. Водночас ціни на одяг і взуття знизилися, а на транспорт трохи впали через здешевлення палива.
-
Офіційні курси долара і євро зросли в Україні
Національний банк України продовжує знижувати курс гривні відносно долара і євро. Офіційний курс долара на завтра буде 41,5566 гривень, що на 0,0647 грн вище, ніж попереднього дня. Курс євро також зріс і становитиме 47,5033 гривень, що на 0,1320 грн більше, ніж попереднього дня. На міжбанку курс долара становить 41,52-41,55 грн/долар, що на 2 копійки менше, ніж у понеділок. В обмінних пунктах курс долара зрос на 10 копійок і складає 41,70 гривень.
-
Вартість 100 найдорожчих ІТ-брендів сягнула 3,2 трлн доларів
За дослідженням компанії Brand Finance, вартість 100 найбільш цінних ІТ-брендів у світі складає 3,2 трлн доларів. З них 2,5 трлн доларів припадають на 44 американських бренди. Бренд Apple утримується на першій сходинці рейтингу вже другий рік поспіль з вартістю у $574,5 млрд. На другому місці Microsoft, на третьому Google, на четвертому Amazon, а на п’ятому TikTok/Douyin. Facebook (Meta) опинився на шостому місці, витіснувши вниз Samsung. Найбільше зростання вартості зафіксував бренд Nvidia, який піднявся на восьме місце. Крім того, Apple готує технологію керування iPhone за допомогою мозку і планує представити розумні окуляри у 2026 році.
-
У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль
У січні-травні поточного року федеральний бюджет Росії мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП країни. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, але видатки збільшилися на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит у бюджеті зростає. Нафтогазові доходи Росії зменшилися на 14,4% у зв’язку із падінням цін на нафту. Мінфін прогнозує, що у 2025 році втрати від недоотриманих нафтогазових доходів складуть 447 млрд рублів, які планують взяти з Фонду національного добробуту. Розмір цього фонду вже скоротився до 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року.
-
У ChatGPT стався масштабний збій
Сервіс ChatGPT від OpenAI тимчасово недоступний для частини користувачів у всьому світі. Про це повідомляє Downdetector.
При спробі завантажити чат або отримати відповідь на запит з’являється помилка “Щось пішло не так”.
Як повідомляється, проблеми почалися приблизно о 10:00 за київським часом та охопили численні регіони світу.
На сторінці OpenAI зазначено, що користувачі почали спостерігати “підвищену кількість помилок та затримки”. Проблеми торкнулися не лише ChatGPT, але й інструменту для створення відео з тексту Sora та API OpenAI.
Частина користувачів помічає повільну роботу та значні затримки у відповідях. Інші користувачі взагалі не можуть отримати доступ до чат-бота.
Представники OpenAIзаявили, що “продовжують розслідувати цю проблему”. -
В Україні на 40% зріс попит на вживані електромобілі
Український автопарк минулого місяця поповнили понад 4,7 тис. вживаних легкових електромобілів. Про це повідомляє Укравтопром у вівторок, 10 червня.
Відносно травня 2024 року попит на імпортовані електромобілі з пробігом збільшився на 40%.
Зауважується, що середній вік таких авто становив п’ятьроків.
До найпопулярніших моделей у травні потрапили:- TESLA Model Y – 544 од.;
- NISSAN Leaf – 515 од.;
- TESLA Model 3 – 467 од.;
- KIA Niro EV – 322 од.;
- HYUNDAI Kona Electric – 265 од.;
- CHEVROLET Bolt – 218 од.;
- VOLKSWAGEN e-Golf – 211 од.;
- RENAULT Zoe – 204 од.;
- TESLA Model S – 180 од.;
- AUDI E-Tron Sportback – 131 од.
Всього з початку року українці придбали понад 20,6 тис. імпортованих електромобілів з пробігом. Це на 30% більше проти аналогічного періоду 2024 року.
Додамо, у травні 2025 року українці придбали 1257 нових електромобілів на акумуляторних джерелах живлення (BEV), що на 93% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Імпорт електромобілів в Україну зріс на 27% -
YouTube послабив політику модерації – NYT
YouTube змінив внутрішню політику модерації контенту, дозволивши залишати відео, які частково порушують правила платформи, якщо вони визнані такими, що становлять суспільний інтерес. Про це повідомляє The New York Times з посиланням на внутрішні матеріали компанії.
Раніше відео видалялися, якщо хоча б чверть його змісту суперечила правилам. Тепер поріг підвищено до половини – модераторам рекомендується не видаляти ролики, якщо їхня загальна цінність переважає потенційний ризик шкоди.
Мова зокрема про засідання місцевої влади, передвиборчі мітинги, політичні дебати, обговорення раси, гендеру. Раніше, зокрема під час пандемії коронавірусу, YouTube видаляв навіть записи місцевих засідань або дискусії політиків із науковцями через медичну дезінформацію.
На відміну від Meta та X, YouTube не повідомив про послаблення модерації. Втім, нову політику включили до навчальних матеріалів для працівників у грудні 2024 року.
Зауважується, що оновлені правила вже застосовували на практиці. Зокрема, відео з неправдивими твердженнями про зміну генів внаслідок вакцинації від COVID-19 залишили на платформі через його “новинну значущість” і згадку відомих політичних діячів. Інше відео зі зневажливим висловлюванням щодо трансгендерної особи також не видалили, оскільки порушення не вважалося систематичним.
Така політика також допомагає платформі уникати критики від політиків і активістів, котрі розчаровувалися через цензуру контенту про походження Covid, вибори президента США 2020 року, або справи сина Джо Байдена.
За словами речниці компанії Ніколь Белл, YouTube систематично оновлює інструкції для модераторів, аби враховувати теми, котрі цікавлять суспільство. Так, у 2023 році платформа скасувала частину політики про дезінформацію щодо Covid, тоді як цього року посилила правила проти контенту, що перенаправляє людей на сайти азартних ігор.
Критики, однак, вбачають у таких змінах загрозу. За словами директора Центру протидії цифровій ненависті Імрана Ахмеда, соцмережі прямують “на дно”, зменшуючи витрати на модерацію та залишаючи більше контенту онлайн заради прибутку.