Лівий берег

Категорія: Новини бізнесу

  • Європарламент проголосував за вступ Болгарії до єврозони

    Європарламент проголосував за вступ Болгарії до єврозони

    Депутати Європарламенту у вівторок, 8 липня, схвалили заявку Болгарії на перехід на євро та її приєднання до єврозони з 1 січня 2026 року. Про це повідомляє Укрінформ.
    Доповідь про відповідність Болгарії усім необхідним критеріям була підтримана на пленарному засіданні в Страсбурзі 531 голосом, 69 депутатів висловились “проти”, 79 утрималися.

    “Сьогоднішнє голосування посилає чіткий сигнал: Болгарія готова приєднатися до єврозони. Всі критерії були виконані, і цей крок знаменує собою ключову віху на шляху до повної європейської інтеграції Болгарії – як для країни, так і для її громадян”, – заявила доповідачка Єва Майдел.

    Висновок парламенту буде передано країнам-членам єврозони, які мають надати Болгарії остаточний дозвіл на вступ. Після цього підтвердження Болгарія стане 21 членом єврозони.

    Нагадаємо, у червні Єврокомісія дала згоду на запровадження євро у Болгарії. Країна виконала всі необхідні умови, щоби перейти на єдину європейську валюту з 1 січня 2026 року. Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України

  • Метінвест увійшов в топ рейтингу ЗМІ найкращих роботодавців України

    Метінвест увійшов в топ рейтингу ЗМІ найкращих роботодавців України

    Група Метінвест Ріната Ахметова увійшла до ТОП-10 найкращих роботодавців України у 2025 році, та стала лідером взаємодії бізнесу з закладами освіти. Сформував рейтинг журнал ТОП-100. Рейтинги найбільших, спільно з діловим порталом Delo.ua, а експертне журі визначало 100 найкращих роботодавців України. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 8 липня.
    Вказано, що Метінвест посів восьме місце серед найкращих роботодавців України. Також до першої десятки увійшли компанії АТБ, МХП, Нова пошта, ОККО, ДТЕК, Київстар, МакДоналдз в Україні, Farmak та Астарта.
    “Перемогу у спецномінації Лідер взаємодії бізнесу з закладами освіти компанія здобула за створення першого приватного гірничо-металургійного університету Метінвест Політехніка. Метінвест спрямував 513 млн грн у розвиток університету, сплачує за навчання та надає стипендії найкращим студентам. Виш готує кадри європейського рівня”, – йдеться у повідомленні.
    Також повідомляється, що директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук стала третьою в рейтингу найкращих HR-керівників України, який сформував журнал ТОП-100. Рейтинги найбільших. До першої п’ятірки увійшли представники Київстару, Kernel, Нової пошти та Астарта-Київ.
    Раніше Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів і студентів. У холдингу розробили комплексну екосистему реінтеграції колишніх військових, яка охоплює підтримку в усіх сферах роботи та життя.
    Також Метінвест посів перше місце у рейтингу найбільших приватних бізнесів України, з виторгом у 270,5 млрд грн.

  • Українці втрачають інтерес до долара

    Українці втрачають інтерес до долара

    Починаючи з квітня громадяни України почали купувати більше готівкових євро. Долар залишається головною валютою, але поступово втрачає позиції. Про це свідчать дані Національного банку України.

    За даними регулятора, українці в червні купили на готівковому ринку 1,796 млрд доларів та продали 1,474 млрд доларів. Таким чином, громадяни України купили на 322 млн доларів більше, ніж продали.

    Частка доларів у валютному обсязі постійно знижується з початку року. У червні українці купили доларів на 1,158 млрд доларів та продали 1,115 млрд доларів.

    Частка євро вже досягла половини від цього обсягу – громадяни купили на 577 млн доларів та продали на 301 млн доларів в еквіваленті.

    Чиста купівля доларів становила в червні 44 млн доларів, тоді як євро – 276 млн в доларовому еквіваленті.

  • Компанія Meta найняла одного з ключових ШІ-фахівців Apple – ЗМІ

    Компанія Meta найняла одного з ключових ШІ-фахівців Apple – ЗМІ

    У відділ розробки суперінтелекту Meta переходить керівник відділу базових моделей американської Apple Inc. Пан Руомін. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на інформоване джерело.
    Зазначається, що винагорода Пан Руоміна обчислюватиметься десятками мільйонів доларів. WSJ називає його одним із провідних ШІ-дослідників Apple, а його перехід – ударом по розробнику iPhone, який затримує обіцяні ШІ-оновлення власних продуктів і сервісів.
    Як відомо, минулого тижня глава Meta Марк Цукерберг уже оголосив про запрошення на роботу в лабораторію суперінтелекту 11 осіб, зокрема з OpenAI, Google DeepMind і Anthropic. Деяким фахівцям Meta пропонує $100 млн.

  • У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів

    У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів

    Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
    Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
    Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
    При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
    У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
    Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше.

  • ЄС шукає $19 млрд для України на 2025 рік – FT

    ЄС шукає $19 млрд для України на 2025 рік – FT

    Європейська комісія терміново обговорює з країнами-членами варіанти фінансування до $19 млрд, яких бракує в бюджеті України. Серед пропозицій зокрема спрямування військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, авансові кредити з наявної схеми підтримки G7 на 50 млрд доларів для Києва та подальше використання російських державних активів, заморожених у ЄС. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
    “Є дедалі більше занепокоєння щодо наступного року, і багато хто, хто розраховував на угоду про припинення вогню цього року, тепер змушений переглядати свої витрати та визнавати, що фінансова діра залишиться за будь-якого сценарію”, – зазначив високопоставлений представник ЄС, який бере участь у перемовинах із Києвом.
    За даними посадовців, комісія вже переглядає фінансування українських програм у 2025 році, оскільки не вірить у швидке припинення війни.
    Активізація пошуку коштів збігається із підготовкою до саміту з питань відновлення України, який відбудеться в Римі цього тижня за участі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
    МВФ заявив, що потреби України на наступний рік начебто покриті, втім, це базується на припущенні про завершення війни цього року або в середині 2026-го – чого не поділяють ані Київ, ані Брюссель.
    За словами європейського дипломата, мета – закрити потреби Києва до початку зими, з огляду на невизначеність подальшої допомоги від США.
    Один з обговорюваних варіантів – надання військової допомоги як двосторонніх грантів, котрі враховуватимуть окремо як “позабюджетні зовнішні трансфери”, а також зараховуватимуться до національних витрат на оборону.
    “Замість дублювання можливостей, європейські союзники можуть співфінансувати українські сили, розглядаючи це як послугу, яку надає Україна для зміцнення безпеки континенту”, — мовиться у документі, який Київ передав країнам G7.
    Один з високопосадовців ЄС визнав, що допомога Києву – це не лише оборона України, а й захист Європи, і частина цих витрат має бути врахована як оборонні.
    Ще один варіант – пришвидшити надання кредитів із $50-мільярдної схеми G7, яка забезпечується прибутками від заморожених російських активів.
    За відсутності припинення вогню Україна очікує дефіцит бюджету щонайменше у $8 млрд у 2026 році, навіть якщо частину обіцяних коштів буде виплачено раніше. У разі, якщо цього не станеться, розрив може зрости до $19 млрд.
    Ще одним потенційним джерелом фінансування може стати інвестування заморожених російських активів у більш ризиковані інструменти – за умови розподілу відповідальності за можливі втрати, щоб уникнути виключної відповідальності Бельгії, де зберігається більшість цих коштів.
    “Ми вивчаємо ці варіанти, зокрема можливість ширшого використання заморожених російських активів”, – підтвердив минулого місяця єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс.

  • Курс долара відновив зростання в обмінниках

    Курс долара відновив зростання в обмінниках

    Готівковий курс гривні почав знижуватись відносно долара, але стабілізувався щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу ринку у вівторок, 8 липня.
    Так, середній курс продажу долара піднявся на 10 копійок до 42,05 гривень, а курс євро залишився на рівні 49,50 гривень.
    Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,55 гривень, а євро – по 48,60 гривень.
    На міжбанку американська валюта поки стабільна і перебуває на рівні 41,86-41,89 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара до рівня 41,7975 гривень за 1 долар (+0,0634 грн). Офіційний курс євро становить 49,0285 гривень за 1 євро (-0,0925 грн).

  • НБУ оштрафував два банка та 21 фінкомпанію

    НБУ оштрафував два банка та 21 фінкомпанію

    Національний банк України у червні застосував заходи впливу до двох банків та 21 фінансову компанію. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Зазначається, що заходи впливу застостовані за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також валютного законодавства.

    Зокрема, Кристалбанк оштрафували на 20,27 млн гривень за невиконання обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Крім того, банк отримав письмове застереження.

    Своєю чергою Радабанк отримав штраф у розмірі 15 млн гривень за неналежне виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід та здійснювати перевірку клієнтів. Банк також отримав письмове застереження за низку інших порушень.

    За даними на сайті НБУ, станом на початок року акціонерами Кристалбанку були Марина Ленінг (50%), а також Оксана та Леонід Гребінські (приблизно по 25%). Основною власницею Радабанку станом на початок року була Тетяна Городницька (73,64%).

    Крім того, НБУ оштрафував фінансові компанії:

  • Ультра Альянс – на 5,67 млн гривень;
  • Центрофінанс – 272 тис. гривень
  • Преміум Фінанс та Ліберті Фінанс – по 200 тис. гривень.

    • Ще шість фінансових компаній отримали штрафи у розмірі 51 тис. гривень кожна, а решта – лише письмові застереження.

  • ОПЕК+ планує ще одне збільшення видобутку нафти – ЗМІ

    ОПЕК+ планує ще одне збільшення видобутку нафти – ЗМІ

    Країни організації країн-експортерів нафти (ОПЕК+) мають намір схвалити ще одне значне збільшення видобутку у вересні. Про це у понеділок, 7 липня, повідомило Reuters із посиланням на п’ять джерел.
    Зазначається, що група країн-виробників нафти ймовірно, схвалить збільшення приблизно на 550 000 барелів на добу на вересень на своєму засіданні 3 серпня.
    Це завершить добровільне скорочення видобутку вісьмома членами і повернення на ринок 2,17 мільйона барелів на добу. Окрім того, в ОАЕ збільшиться видобуток на 300 000 барелів на добу, оскільки країна переходить на більшу квоту на виробництво, повідомили джерела агентства.
    Раніше ОПЕК+, яка видобуває близько половини світового обсягу нафти, кілька років скорочувала видобуток, щоб підтримати ринок. Але цього року вона змінила курс, щоб відновити свою частку ринку, оскільки президент США Дональд Трамп зажадав від групи збільшити видобуток, щоб допомогти утримати низькі ціни на бензин.

  • Негода спричинила зміни у графіку руху потягів УЗ та європейських компаній

    Негода спричинила зміни у графіку руху потягів УЗ та європейських компаній

    Сильні буревії, які охопили Закарпатську область, Словаччину та Угорщину, вплинули на нічні пасажирські рейси, що курсують із затримкою, повідомляє Укрзалізниця на своєму Telegram-каналі у вівторок, 8 липня.

    Залізничні компанії Словаччини та Угорщини наразі сповільнили рух потягів №143/750 (маршрут Відень – Будапешт) та №617/964 (Братислава).

    Пасажирів, які планували подорожувати цими маршрутами з Дебрецена та Кошице, перевозитимуть до українського кордону спеціальними автобусами. Там їх зустріне потяг №28, що відправлятиметься зі станції Чоп.

    Час відправлення цього рейсу Укрзалізниця, згідно з її повідомленням, адаптуватиме залежно від прибуття автобусів. Координація розкладу здійснюється диспетчерами трьох країн у режимі реального часу.

    Через додаткові пошкодження контактних мереж поблизу Баркасова та Сколе можливі зміни графіка ще кількох рейсів:

    №9 Київ - Будапешт
    №82 Чоп - Київ
    №14 Солотвино - Київ
    №38 Мукачево - Одеса
    №749 Київ - Чоп (а також причіпні вагони до Відня).

    “Приносимо вибачення за всі незручності та не спиняємо рух – довеземо всіх безпечно”, – запевняють в Укрзалізниці.

    Окрім цього, у повідомленні вказано, що вся актуальна інформація щодо змін у розкладі доступна на порталі uz-vezemo.

    Також вранці 7 липня через обстріли в Хмельницькій області було пошкоджено контактну мережу. Унаслідок цього 12 потягів прибували із затримкою.

    Раніше повідомлялося, що в ніч проти 4 липня російські війська атакували Київ дронами та балістичними ракетами. Унаслідок ворожого обстрілу було пошкоджено залізничну інфраструктуру.