У квітні до державного бюджету України від Фонду державного майна надійшло понад 322 мільйони гривень, отриманих від приватизації. У цьому місяці було реалізовано 57 об’єктів на приватизаційних торгах. Також у рамках санкційної політики було стягнуто до доходу держави 46 активів, а на аукціонах було продано 3 великі об’єкти за зростанням стартової ціни у 17 разів. Наразі перелік об’єктів малої приватизації налічує 1378 об’єктів, який з початку року був доповнений 115 новими об’єктами і виключено 86. Раніше держбюджет отримав майже 2 мільярди гривень від продажу компанії “Аерок”, що є провідним виробником газобетонних виробів в Україні та має виробничі потужності у двох областях.
Категорія: Новини бізнесу
-
Банки майже втричі скоротили ввезення готівкових доларів в Україну
У квітні 2025 року банки в Україні ввезли 564 мільйони доларів готівкою іноземної валюти, що в 1,9 раза менше, ніж у попередньому місяці. Зокрема, банки ввезли 300 мільйонів доларів готівкою доларів і 260 мільйонів доларів готівкою євро. Водночас, було вивезено готівкової валюти на 228 мільйонів доларів. За перше півріччя українці купили в банках 3,347 мільярди доларів, проте в квітні була помітна тенденція до зменшення попиту на долари серед населення.
-
Трамп пообіцяв 50% мито на європейські товари
Європейські фондові ринки впали у п’ятницю через заяву президента США Дональда Трампа про можливе введення 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Трамп вважає, що ЄС створений для отримання вигод від США у торгівлі. Його заява розігріла напругу на ринках, які раніше сподівались на перемир’я у торгівлі. Індекси ринків впали, акції компаній зазнали втрат, а інвестори стурбовані можливими негативними наслідками для світової економіки. На тлі цих подій дохідність державних облігацій також знизилася. Трамп прагне зменшити торговельний дефіцит США, але його дії можуть вразити економіку і Європи.
-
Європейські ринки обвалилися після заяви Трампа про 50% мито
У п’ятницю, європейські фондові ринки різко впали, а дохідність державних облігацій єврозони знизилася після заяви президента США Дональда Трампа про намір запровадити 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Трамп критикував ЄС і пропонував ввести високі мита з 1 червня 2025 року. Його заява розчарувала інвесторів, які сподівались на перемовини. Це призвело до падіння індексу Stoxx 600 на 1,5% і акцій автомобільних компаній на понад 3%. Ситуація порушила невизначеність на ринках і призвела до зниження доходності німецьких облігацій. Валютні курси також зазнали змін: єна зміцнилася, долар впав до неї на 1%, а євро втратило позиції. Трамп пояснив свої дії бажанням скоротити торговельний дефіцит США, але його мита можуть вразити дружні стосунки з Європою.
-
Виробника олії викрили у несплаті 11 млн грн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була виявлена в ухиленні від сплати податків на значну суму, повідомила пресслужба БЕБ. Директор компанії включив у податкові звіти витрати на купівлю соняшнику від фіктивних підприємств, що насправді не постачали продукцію. Це дозволило йому уникнути сплати понад 11 мільйонів гривень податку на додану вартість. Директору оголосили про підозру, а компанія зобов’язалася відшкодувати несплачені податки та сплатити штрафні санкції до бюджету в ході досудового розслідування.
-
Компанія-виробник олії не сплатила 11 млн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, виявилася у ухиленні від сплати податків на велику суму. Директор підприємства включив у податкові звіти витрати на фіктивну покупку соняшнику, яка насправді не проводилася. Це дозволило йому уникнути сплати понад 11 млн гривень податку на додану вартість. Після розслідування, у директора підприємства була висунута підозра. Крім того, компанія вже відшкодувала несплачені податки та сплатила штрафи.
-
Україна імпортувала автобусів на $13 млн з початку року
У першому кварталі 2025 року в Україну було імпортовано 287 автобусів, з яких понад 70% були вживані. Загальна митна вартість цих автобусів склала $13,2 млн. Імпорт нових автобусів обійшовся у $4,5 млн, а вартість вживаних становила $8,7 млн. Туреччина стала найбільшим постачальником нових автобусів, поставивши 75 одиниць за $3 млн. Польща ж була найбільшим постачальником вживаних автобусів, поставивши 88 одиниць на суму понад $5 млн.
-
У Раді готують законопроєкт про крипторезерв – нардеп
Український законопроєкт про створення крипторезерву наближається до завершення. Він може бути зареєстрований у Верховній Раді наступного тижня. Згідно з новою ініціативою, регулятор матиме можливість вирішувати, чи додавати віртуальні активи до державних резервів та які саме активи використовувати. Закон дозволить регулятору самостійно приймати рішення щодо включення криптовалют до резервів. Представник комітету Ярослав Железняк зазначив, що це необхідно через швидкий розвиток криптоіндустрії. Також він відзначив, що законопроєкт готувався без участі голови комітету Данила Гетманцева. Крім того, в Україні також готують закон про віртуальні активи, який передбачає введення податків на криптовалюту. Згідно з новими правилами, людина може продати криптоактиви та задекларувати дохід від них за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.
-
Курси долара і євро почали зростати в обмінниках
Курс гривні трохи знизився відносно долара і євро в останній день робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в п’ятницю, 23 травня.
Так, середній курс продажу долара в Україні піднявся на 5 копійок до 41,65 гривень, курс євро також зріс на 5 копійок до 47,30 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,15 гривень, а євро – по 46,50 гривень.
На міжбанку американська валюта подорожчала на 1 копійку і наразі перебуває на рівні 41,49-41,52 грн/долар (купівля-продаж).
Вчора Нацбанк підвищив офіційний курс долара до гривні після двох днів зниження до рівня 41,4999 гривень за 1 долар (+0,0639 грн). Офіційний курс євро становить 46,9281 гривень за 1 євро (+0,0143 грн). -
В Австралії видали попередження компанії Starlink
Австралійське управління комунікацій і ЗМІ (ACMA) видало попередження компанії з надання інтернет-послуг Starlink Ілона Маска через скарги користувачів. Про це повідомляє австралійський телеканал SBS News.
В Австралії телекомунікаційні компанії, що надають понад 30 000 активних послуг, зобов’язані подавати звіти про скарги до регулятора ACMA не пізніше, як за 30 днів після кожного кварталу.
Але Starlink чотири рази не змогла зробити цього в період з жовтня 2023 року по липень 2024 року.
“Неспроможність Starlink вчасно подати необхідні звіти про скарги завадила ACMA контролювати виконання Starlink своїх зобов’язань перед споживачами”, – заявила представниця регулятора Саманта Йорк.
З того часу компанія вже надала звіти про нерозглянуті скарги, та співпрацювала протягом усього розслідування. Супутникові послуги від Starlink набули популярності в частині регіонів Австралії, де Інтернет надається через повільнішу мідну мережу замість волоконно-оптичних кабелів.
Як ми вже писали, адміністрація президента Дональда Трампа заохочує іноземні уряди схвалювати роботу Starlink у своїх країнах – часто паралельно з торговими переговорами
ЗМІ полічили, скільки Польща витратила на Starlink для України