Україна з початку маркетингового року 2024/25 експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур. У травні було відправлено за кордон 2,454 млн тонн зерна. Порівняно з попереднім маркетинговим роком, це менше – тоді було експортовано 46,353 млн тонн, з них 4,947 млн тонн у травні. Зокрема, експортовано пшениці – 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн, жита – 10,8 тис. тонн. Також було вивезено 63,7 тис. тонн борошна, з яких у травні – 5,1 тис. тонн. У порівнянні з попереднім роком, Україна скоротила обсяг експорту зерна. Наприкінці квітня було експортовано 33,89 млн тонн зернових і зернобобових культур, що менше, ніж за той самий період попереднього року.
Категорія: Новини бізнесу
-
В Україні знову зросли офіційні курси долара і євро
На початку нового робочого тижня Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро. Ця тенденція триває вже третій день поспіль. Офіційний курс долара на завтра становить 41,5707 гривень, що на 0,0613 гривень вище, ніж попереднього дня. Курс євро також зрос на 0,3001 гривень і складає 47,295 гривень. На міжбанку курс долара зрос на 10 копійок до 41,60-41,63 гривень/долар порівняно з п’ятницею. У обмінних пунктах курс долара зрос на 5 копійок і становить 41,70 гривень.
-
Шмигаль обговорив майбутній транш з місією МВФ
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ) під керівництвом Гевіна Греяма, де обговорили подальшу співпрацю. За час програми Україна отримала близько 10,1 млрд доларів від МВФ. Зараз триває робота над восьмим переглядом програми, який може принести країні транш у розмірі 500 млн доларів США. Прем’єр відзначив урядові реформи у сфері економіки, зокрема управління публічними інвестиціями, митницею та інвестиційним кліматом. Також обговорили відновлення України та залучення фінансового сектору, а також інвестиції у відбудову країни та використання заморожених російських активів.
-
Угорщина і Сербія реалізують “нафтовий міст” з Росії
Угорщина та Сербія планують спорудити нафтопровід до 2027 року, який дозволить перевозити російську нафту до Сербії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив про це, вказавши, що на угорській території трубопровід буде довжиною 180-190 км. Також планується збільшити пропускну здатність електромереж між країнами. У квітні сербський уряд затвердив план будівництва частини нафтопроводу від Хоргоша до термінала Транснафти в Новому Саді, з пропускною здатністю 5,5 млн тонн нафти на рік. Загальна довжина трубопроводу перевищить 300 км і з’єднає Новий Сад з російським нафтопроводом Дружба в угорському місті Сазхаломбатта.
-
ЗМІ пояснили причини подорожчання ціни на газ в Європі
На найбільшому норвезькому родовищі Тролль стало незаплановане скорочення видобутку газу, що призвело до зростання цін на газ в Європі. Базові ф’ючерси підвищились на 2,2%, триває це вже четвертий тиждень поспіль. Голландські ф’ючерси, які є європейським бенчмарком, піднялися до 36,90 євро за мегават-годину. Трейдери хвилюються через затягнуте технічне обслуговування в Норвегії та зростання глобального попиту на газ. Проблеми з електропостачанням на родовищі Тролль та планові зупинки на інших заводах в Норвегії також впливають на ситуацію. Європейський Союз розглядає можливість заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року, але Угорщина блокує цей план. В цілому, вартість газу в Європі швидко зростає.
-
Нацбанк планує змінити дизайн гривні
Національний банк України розпочав дискусію щодо зміни дизайну гривні, який залишався незмінним вже протягом 30 років. Голова НБУ Андрій Пишний вважає, що концепція дизайну грошей повинна відобразити сучасну Україну, її боротьбу і досягнення. Він закликає українців приєднатися до обговорення цього питання, щоб створити нову історичну сторінку на гривні, яка відповідала б сучасним реаліям. Наразі Нацбанк не планує безпосередньо змінювати вигляд гривні, але пропонує розпочати пошук нового дизайну, що відображатиме поточний етап розвитку України.
-
Нідерланди звинуватили Бельгію у “крадіжці вітру”
У Нідерландах виникла суперечка через вітроелектростанції у Північному морі. За їхніми словами, бельгійські турбіни порушують повітряні потоки і зменшують продуктивність нідерландських вітроелектростанцій. Експерти закликають ЄС створити єдині правила для розміщення турбін на морі, проводити спільні дослідження та координувати майбутні проекти. Північне море вже є важливою зоною для розвитку вітроенергетики в Європі, і очікується значне її зростання в найближчі роки.
-
“Податок на Google” приніс бюджету 7 млрд – Гетманцев
За даними голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, у 2025 році надходження до бюджету від іноземних IT-компаній, що надають електронні послуги в Україні, значно зросли. Протягом перших п’яти місяців цього року до державної скарбниці надійшло майже 7 мільярдів гривень, що є на 1,8 мільярда гривень більше, ніж у минулому році. Зокрема, обсяг оподатковуваних електронних послуг виріс на 29,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Кількість платників ПДВ серед таких компаній збільшилася до 136, включаючи таких гравців, як Google, Apple, Meta, Valve, Sony, Netflix та інші. Крім цього, сервіси таксі, такі як Bolt і Uklon, також сплачують податки, а навіть платформа OnlyFans внесла свої внески в сумі 0,8 мільйона доларів. Раніше було повідомлено, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 мільярда гривень лише за один квартал.
-
Трамп обвалив ринок РФ на 100 мільярдів рублів
Президент США Дональд Трамп зробив різкі заяви про російського лідера Володимира Путіна, назвавши його божевільним, і загрожуючи посилити санкції проти Росії через події на Україні. Ці заяви спричинили обвал російського ринку: індекс Мосбіржі впав на 1,51%, втративши значну частину своєї вартості протягом кількох годин торгів. Акції таких компаній, як Газпром, Сбербанк, ВТБ, Роснєфть та інші, також втратили вартість через погіршення геополітичної ситуації. Аналітики прогнозують подальше зниження фінансових показників російських компаній у зв’язку з падінням цін на нафту та високими витратами на кредити.
-
Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні
Одна з популярних стратегій на ринку країн, що розвиваються, яка полягає в ставці на повернення Дональда Трампа до Білого дому, зараз не працює. Інвестори, які вклали гроші в українські доларові облігації, вже зазнали понад 10% втрат у 2025 році, що є найгіршим результатом серед усіх країн, що розвиваються. Головні причини цього – падаючі надії на те, що Трамп виконає свої обіцянки та забезпечить мирну угоду. Раніше інвестори очікували перемир’я, що призвело до зростання цін на українські облігації, але тепер ситуація змінилася. Інвестори все ще сподіваються на домовленість, але стають менш оптимістичними. У той же час ринки Східної Європи зазнали значного зростання, оскільки уряди країн обіцяли значні суми на оборону, що підштовхнуло регіональні ринки вгору. Однак геополітичні ризики створюють напруженість, особливо в контексті виборів в Румунії та Польщі та відсутності миру в Україні. Угорщини Віктор Орбан заявив, що затримки у мирному процесі в Україні можуть призвести до економічних труднощів навіть до 2026 року. Ціни на українські доларові облігації падають, оскільки інвестори сподіваються на припинення війни або вирішення конфлікту.