Українська залізниця уклала угоду з французькою компанією Alstom на придбання 55 електровозів. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі. За словами Зеленського, ця угода допоможе зміцнити логістику та транспорт в Україні. Угода на суму 475 млн євро була підписана за фінансуванням Світового банку та Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Макрон відзначив, що ці електровози виготовлять на території Бельфора, що є додатковим кроком у розвитку економічного та стратегічного партнерства між країнами.
Категорія: Новини бізнесу
-
Tesla планує виключити китайські компоненти із виробництва авто – ЗМІ
Американська компанія Tesla вирішила не використовувати китайські компоненти у виробництві своїх електромобілів у США. Це рішення було ухвалено раніше цього року, і зараз компанія заміняє китайських постачальників іншими. Tesla прискорила цей процес через високі мита на китайський імпорт, які ввів президент США Дональд Трамп. Крім того, компанія розглядає можливість диверсифікації постачання компонентів через конфлікт між Китаєм та Нідерландами. Незважаючи на це, завод Tesla в Шанхаї продовжує використовувати китайські компоненти для виробництва автомобілів, які експортуються в Азію та Європу, але не в США.
-
Найбільший кремнієвий завод РФ припинить виробництво
Російські промислові гіганти зменшують виробництво через сповільнення економіки. Завод Кремний у Шелехові Іркутської області припинить роботу з 1 січня 2026 року через недостатній попит на вироблену продукцію. Це призведе до соціальних наслідків для робітників. Інший завод Русала, Кремний Урал, продовжить працювати в обмеженому режимі. Компанія планує зменшити виробництво кремнію на 35% у 2025 році. Це рішення пов’язане з тим, що імпортний кремній виявився дешевшим за вітчизняний. Російські виробники рафінованого кремнію стикаються зі складнощами на внутрішньому та зовнішньому ринках.
-
У Метінвесті озвучили ключові очікування бізнесу від держави
Фінансова директорка групи Метінвест Юлія Данкова наголосила, що великий бізнес має бути головним пріоритетом для безпекової політики України під час війни. Вона зазначила, що зростання податкових надходжень до бюджету не означає покращення фінансових результатів великого бізнесу, а є наслідком збільшення ставки військового збору та інших платежів. Данкова підкреслила важливість забезпечення безпеки для інвесторів та залучення капіталу, а також стабільної та прогнозованої тарифної політики державних монополій. Вона також зазначила проблеми з кадрами, пов’язані з мобілізацією та дефіцитом робочої сили. Метінвест продовжує інвестувати в проєкти в Україні та за кордоном, але успішна реалізація цих планів залежить від державної підтримки для великого бізнесу. Компанія Метінвест вже перерахувала понад 70 млрд гривень до бюджетів та є одним з найбільших платників податків в Україні.
-
Уряд затвердив план щодо перезавантаження енергосектору
Уряд затвердив план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів компаній у сфері паливно-енергетичного комплексу. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила, що це рішення прийнято для оновлення менеджменту у енергетичному секторі. Зазначено, що будуть формувати новий склад наглядових рад у державних компаніях енергетичного сектору, таких як Енергоатом, Нафтогаз, Укргідроенерго, тощо. Також планується оновлення статутів та положень про наглядову раду відповідно до міжнародних стандартів корпоративного управління. Першочерговою задачею є затвердження нової наглядової ради для Енергоатому. Раніше президент Зеленський оголосив про перезавантаження управління державними енергетичними компаніями та проведення аудиту у зв’язку з розслідуванням корупційних справ у цій сфері.
-
Авіакомпанія Emirates придбає 65 літаків Boeing
Авіакомпанія Emirates Airline підписала угоду з Boeing Co на закупівлю 65 нових широкофюзеляжних літаків 777-9 на суму $38 млрд. Літаки будуть доставлені починаючи з 2027 року, а також угода передбачає постачання 130 двигунів GE9X. Після цієї угоди Emirates має замовлено вже 315 літаків у Boeing, з яких 540 двигунів. Emirates є найбільшим у світі оператором літаків Boeing 777.
-
Обмінники оновили курси валют на початку тижня
На початку нового робочого тижня курс гривні залишився практично стабільним в обмінних пунктах. Продаж долара зрос на 1 копійку і тепер становить 42,27 гривні, а курс євро зменшився на 1 копійку – до 49,22 гривні. У обмінниках сьогодні можна купити долар за 41,74 гривні і євро за 48,6 гривні. На міжбанку курс долара піднявся на 4 копійки і зараз становить 42,05-42,08 гривні за долар. НБУ знизив курс долара на 2 копійки до 42,0423 грн, а курс євро зменшився на 10 копійок до 48,9835 грн. За останні п’ять робочих днів НБУ продав понад 700 млн доларів на міжбанку, що є найбільшим показником за останній місяць.
-
Місія МВФ почала роботу в Україні
Міжнародний валютний фонд розпочав місію в Україні з метою обговорення започаткування нової програми розширеного фінансування. Під час дискусій з українськими владними представниками, фокусуватимуться на податково-бюджетній та грошово-кредитній політиках для забезпечення стабільності в умовах високої невизначеності, а також на заходах боротьби з корупцією та підтримки економічного зростання. Зазначено, що діюча програма розширеного фінансування на $15,6 млрд є наразі у дії. Останній транш у розмірі $500 млн було отримано влітку, а наступний у розмірі $1,6 млрд заплановано на грудень. У вересні Україна подала запит на нову програму співпраці, проте на початку листопада стало відомо, що допомога від МВФ може бути під загрозою.
-
Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”. -
Адвокат співвласника Агрогазтрейдінгу відкидає зв’язок компанії з Міндичем
Бізнесмен Тімур Міндіч не має жодного відношення до діяльності компанії АгроГазТрейдинг, як то стверджували журналісти у своєму розслідуванні. Про це заявив Богдан Устименко, адвокат співвласника АГТ Олександра Горбуненка, повідомляють Українські новини з посиланням на лист правника.
В своєму листі адвокат стверджує, що журналісти видання Української правди також опублікували (мова про відеоматеріал під назвою Міндічгейт? Історія того самого друга президента – Ткач – прим. ред.) недостовірну інформацію щодо його клієнта відносно втечі того до США та переслідування в цій країні.
“Зокрема, з-поміж інших неправдивих висловлювань пан Ткач стверджував, що: пан Горбуненко “втік в Сполучені Штати Америки” та “переховувався” в США від українського обвинувачення; після арешту пана Горбуненка в США представники НАБУ та САП поспілкувалися із паном Горбуненком та “поставили питання, в тому числі по Тімуру Міндічу”, після чого мого клієнта “забрали представники ФБР”, “а далі він опинився на волі, що може свідчити, що він дав якісь цікаві свідчення і покази”; пан Горбуненко “перебуває під захистом зараз американським… як можливий свідок в якійсь справі, зокрема, яка може бути пов’язана з Тимуром Міндічем…”, – йдеться в листі адвоката.
Юрист наголосив, що Горбуненко не втікав до США, а 16 лютого 2022 року, за рік до будь-яких претензій до нього з боку НАБУ та САП, прибув до США для того, щоб допомогти своїй дружині повернутися додому до України з двома малолітніми дітьми. Повернення відклали через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, стверждує адвокат.
“Мій клієнт ніколи не переховувався від НАБУ та САП. Навпаки, у 2022, 2023 та 2024 роках мій клієнт як особисто, так і через мене як свого адвоката, офіційно інформував обвинувачення про те, що проживає в США. Ми повідомляли обвинуваченню адресу проживання пана Горбуненка у США та засоби зв’язку. При цьому мій клієнт висловлював бажання дистанційно брати участь у розслідуванні, проте вказані ініціативи були повністю проігноровані стороною обвинувачення. Навпаки, НАБУ зробило все для унеможливлення участі пана Горбуненка у кримінальному провадженні, аби не допустити надання альтернативних доказів невинуватості та пояснень щодо повної неспроможності хибної версії сторони обвинувачення”, – стверджує Устименко.
Окрім того, за твердженням адвоката, представники НАБУ та САП не спілкувалися з Горбуненком після його арешту в США у квітні 2025 року та не проводили з ним будь-яких процесуальних дій.
“Всі докази і пояснення, які підтверджують незаконне кримінальне переслідування Горбуненка та відсутність у нього статусу підозрюваного/обвинуваченого в Україні, були представлені уряду США і жодної згадки Тімура Міндіча не містили”, – пише Устименко і додає, що на підставі цих доказів та пояснень США зняли з Горбуненка обвинувачення та передали до суду клопотання про відхилення обвинувального акту у справі про порушення імміграційного законодавства США, а6 серпня 2025 року Окружний суд Південного округу Флориди (The United States District Court for the Southern District of Florida) задовольнив клопотання.
Також адвокат стверджує, що Федеральне бюро розслідувань США не проводило жодних процесуальних дій з Горбуненком, зокрема, допитів. За його інформацією, Горбуненко не перебуває під захистом в межах програми із захисту свідків або будь-якої іншої аналогічної програми у США.
У зв’язку з цим захист Горбуненка вимагає від авторів розслідування та ЗМІ спростувати інформацію, яка стосується Горбуненка, що була поширена 8 листопада на YouTube-каналі видання Українська правди.