Сонячна генерація минулого місяця посіла перше місце в електроенергетичному балансі Євросоюзу, обігнавши атомну та вітрову енергетику. Такий рекорд фіксується вперше. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані аналітичної компанії Ember.
Частка, що припадає на енергію сонця, досягла 22,1% у червні, порівняно з 18,9% роком раніше.
“Сонячна енергетика виробила 22,1% електроенергії ЄС минулого місяця, порівняно з 18,9% роком раніше, оскільки рекордна кількість сонячних годин та продовження встановлення сонячних батарей збільшили виробництво до 45,4 терават-годин (ТВт·год)”, – ідеться в повідомленні.
Частка вугілля у виробництві електрики в блоці була найнижчою в історії.
Частка атомної та вітряної генерації в ЄС склала 21,8% та 15,8% відповідно.
Раніше ми писали, що прибутковість сонячної енергетики в Європі знижується. Сонячна весна збіглася з масовим введенням нових СЕС, тому виробництво перевищує попит, ціни падають подекуди навіть нижче нуля.
В ЄС сонячна енергетика вперше обігнала вугільну
Категорія: Новини бізнесу
-
Сонце стало в червні головним джерелом електроенергії в Європі
-
Range Rover показала новий логотип
Компанія JLR представила нову емблему для бренду Range Rover – вперше за 55 років існування марки. Як повідомляє Autocar, компанія зробила цей крок у підготовці до дебюту першого електричного Range Rover, який має вийти на ринок вже наприкінці цього року. Фото: JLR Новий символ, виконаний у широкому та мінімалістичному шрифті, складається з двох літер R і був вперше продемонстрований під час презентації для інвесторів. Водночас у компанії уточнюють, що цей логотип не замінить звичний напис Range Rover на кузовах автомобілів. Емблему планують використовувати в тих випадках, коли повна назва не поміщається або є недоречною – наприклад, на етикетках, декоративних візерунках чи в оформленні заходів. Фото: JLR Разом із новою емблемою Range Rover також представили фірмовий візерунок Range Rover, який складається з шахового дизайну з новим логотипом RR у центрі. Ймовірно, цей візерунок буде застосовуватись для інтер’єру, декоративних елементів кузова або інших дизайнерських деталей, аби візуально відмежувати преміальні моделі від масовіших Land Rover.
-
Україна вироблятиме ядерне паливо за технологією Westinghouse
На конференції URC-2025 у Римі Енергоатом та американська компанія Westinghouse фіналізували домовленості щодо виробництва в Україні ядерного палива за американською технологією. Про це інформує пресслужба Міненерго у четвер, 10 липня.
В.о. голови правління АТ НАЕК Енергоатом Петро Котін та керівний директор та старший віцепрезидент Westinghouse Electric Sweden AB Азіз Даг підписали важливу декларацію у присутності міністра Германа Галущенка, підтвердивши домовленість про створення виробничої лінії для виготовлення паливних збірок ВВЕР-1000 на майданчику дочірнього підприємства Енергоатому.
Очікується, що найближчим часом підпишуть остаточну Угоду про постачання основного виробничого обладнання.
Раніше Westinghouse затвердила одне з підприємств Енергоатома як кваліфікованого постачальника для виготовлення комплектуючих паливних збірок ВВЕР-1000 компанії Westinghouse, що відкрило шлях для створення цих передових виробничих потужностей в Україні.
“Ми пишаємося , що розширюємо наше міцне партнерство та спільну відданість справі енергетичної безпеки України”, – зазначив Азіз Даг. – “Westinghouse має відмінний досвід розробки ядерного палива для реакторів ВВЕР, що використовується на енергоблоках ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 в Україні, з більш ніж двадцятирічним винятковим досвідом експлуатації. Наші паливні збірки найвищого класу допомагають Україні та іншим країнам зменшувати залежність від російських ланцюгів постачання ядерного палива та просуватися до безвуглецевого майбутнього”.
Обсяг домовленостей щодо виробництва палива становить близько $20 млн. Разом з тим, як уточнив Котіну коментарі агентству Інтерфакс-Україна, загальна співпраця з Westinghouse передбачає реалізацію масштабних проєктів на мільярди доларів – зокрема, будівництво нових енергоблоків. -
Samsung випустить потрійний складаний смартфон до кінця року
Samsung планує випустити перший потрійний складаний смартфон до кінця 2025 року. Про це повідомив очільник мобільного підрозділу компанії Но Те Мун виданню The Korea Times.
Під час попередньої презентації в січні компанія показала майбутній план випуску продуктів, який включав трискладний смартфон. На тлі чуток, що пристрій отримає назву Galaxy G Fold, Но сказав: “Я очікую, що ми зможемо випустити трискладний телефон протягом цього року”.
“Ми наполегливо працюємо над трискладним смартфоном з метою випустити його наприкінці цього року”, – сказав Но. “Зараз ми зосереджуємося на вдосконаленні продукту та його зручності використання, але ще не визначилися з назвою. Оскільки продукт наближається до завершення, ми плануємо незабаром прийняти остаточне рішення”.
Він також зазначив, що коли компанія вперше представила складані телефони в 2019 році, індустрія смартфонів поставилася до них скептично, але зараз вони стали важливим сегментом ринку. Він наголосив на необхідності виходу на ринок складаних пристроїв більшої кількості компаній, зазначивши, що посилення конкуренції стимулюватиме інновації і в кінцевому підсумку принесе користь як індустрії, так і споживачам. -
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т. -
Метінвест показав укриття для школярів на конференції у Римі
У Римі на міжнародній конференції з відновлення України – Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 – презентували проєкт Цитадель. Це модульні сталеві підземні укриття, які будуть встановлювати в українських школах для захисту дітей під час повітряних тривог, повідомила пресслужба групи Метінвест в четвер, 10 липня.
Вказано, що композицію з двох модулів-“криївок”, обладнаних як шкільні укриття, мали змогу оглянути всі відвідувачі конференції.
За даними пресслужби, укриття спроєктоване з урахуванням особливостей освітнього середовища. Це циліндричні конструкції діаметром 2,4 м, які монтуються в землю на глибину до 5 м на шкільних подвір’ях або поруч із будівлями. Модуль для шкіл у межах проєкту Цитадель розрахований на 48 людей. А кілька модулів можна об’єднувати у складні конфігурації.
“Ми вже маємо значний досвід у виробництві й застосуванні сталевих підземних укриттів – “криївок” для поясів оборони та операторів дронів. З них також побудований перший в історії України підземний шпиталь та командні центри бригад, які довели свою ефективність у бойових умовах. Тепер ми готові масштабувати ці рішення для шкіл. Це шлях до збереження нашого майбутнього, наших дітей. Ми інвестуємо в безпеку, у відновлення, бо це наша відповідальність як групи Метінвест. Це принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова, і вона є основою нашого бізнесу”, – заявив операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко.
У компанії розповіли, що модульність і універсальність конструкції дає змогу адаптувати її до різних умов і об’єктів – шкіл, лікарень, промислових підприємств, житлових районів і прифронтових територій.
“Герметичні сталеві секції легко поєднуються в блоки, а монтаж займає лише кілька днів. Укриття можуть слугувати як тимчасовим, так і довготривалим рішенням. Всередині укриття передбачено місця для сидіння, за потреби – для сну, санвузол, освітлення, вентиляцію. Укриття автономне – витримує обстріли й не потребує підключення до зовнішніх джерел живлення та водопостачання”, – йдеться у повідомленні.
Раніше Метінвест створив для військових підземний госпіталь, де вже врятували тисячі життів. Він схований на глибині 6 метрів під землею, має площу в 500 “квадратів”, та має всередині сучасну реанімацію, хірургію, лабораторію, генераторну, каналізаційну системи і автономну свердловину. Компанія вклала в шпиталь 20 млн грн. З них 7 млн грн – вартість медичного обладнання і 13 млн – “криївки” та будівельні роботи. Проект виконувався в рамках ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Зараз компанія споруджує ще два підземні госпіталі. -
Нацбанк підвищив курси долара і євро
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 10 липня.
Так, офіційний курс долара встановлено на рівні 41,8232 гривень (+0,0487 грн). А євро зріс суттєвіше і завтра буде коштувати 48,975 гривень за 1 євро (+0,1323 грн).
Сьогодні на міжбанку американська валюта додала у ціні 6 копійок і зросла до рівня 41,85-41,88 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара впав до 41,95 гривень, а курс євро знизився до 49,35 гривень. -
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів -
Норвегія виділяє $200 млн на “зелене” відновлення енергосектору України
Під час Конференції з відновлення України 10 липня в Римі програма розвитку ООН (ПРООН) та уряд Норвегії оголосили масштабну ініціативу на суму 200 мільйонів доларів, спрямовану на трансформацію енергетичного сектору України, який зазнав значних руйнувань унаслідок війни. Про це повідомляє пресслужба Міненерго.
Ініціатива передбачає як оперативне реагування на поточну кризу, так і довгострокову модернізацію відповідно до національних пріоритетів.
Міністерка торгівлі та промисловості Королівства Норвегія Сесілі Мірсет заявила, що країна твердо підтримує Україну, особливо щодо постійних викликів для її енергетичної інфраструктури.
“Внесок у розмірі 200 мільйонів доларів, який ми надаємо в межах цієї рамкової угоди з ПРООН, підкреслює відданість Норвегії не лише у вирішенні нагальних енергетичних потреб, а й у довгостроковому зміцненні енергетичної безпеки України та підтримці сталого, “зеленого” майбутнього”, – зазначила Мірсет. – “Це важливий крок до забезпечення стійкості та стабільності для українського народу”.
Ініціатива забезпечить відновлення теплопостачання та водопостачання для мільйонів осіб, зокрема вразливих груп населення у прифронтових громадах. Вона також передбачає оснащення лікарень та підприємств водопостачання сонячними панелями й резервними батарейними системами для збереження критично важливих послуг під час відключень електроенергії.
Раніше повідмлялося, що в Україні у 2025 році побудують понад 800 МВт вітрової генерації.
В Україні завдяки сприянню ПРООН встановлено понад 450 МВт генерації -
Євро витісняє долар зі світових резервів – МВФ
Частка долара США у глобальних валютних резервах у першому кварталі 2025 року знизилася до 57,7%, свідчать оновлені дані МВФ. Натомість зросла частка євро – до 20,1%, що стало найвищим показником із кінця 2022 року. Про це повідомляє Reuters у четвер, 10 липня.
Згідно зі звітом COFER, станом на кінець березня 2025 року частка долара в міжнародних резервах опустилася до 57,7% порівняно з 57,8% на кінець 2024 року. Частка євро зросла з 19,8% до 20,1% – найвищого рівня за понад два роки.
Водночас швейцарський франк, якому традиційно надають перевагу в періоди ринкової турбулентності, зміцнив свої позиції найвідчутніше – його частка зросла до 0,8%, що є історичним максимумом за весь час ведення статистики COFER.
Показник фунта стерлінгів також незначно підвищився.
На тлі ринкових коливань, спричинених внутрішньою політикою адміністрації президента США Дональда Трампа, включно з раптовим запровадженням масштабних тарифів у квітні, індекс долара за перший квартал впав майже на 4%, у другому – ще на понад 7%.
Паралельно швейцарський франк зміцнився щодо долара на 14%, ставши однією з найефективніших валют року. Попри це, експерти вказують, що коливання валют не завжди прямо впливають на структуру резервів, однак нинішня динаміка пожвавила дискусію про потенційну втрату доларом статусу домінантної резервної валюти.