Котирування ф’ючерсів на какао опустилися до мінімумів за 20 місяців, впавши приблизно вдвічі в порівнянні з недавніми піками, передають ЗМІ.
Зазначається, що найактивніший ф’ючерсний контракт на какао-боби в Нью-Йорку в ході сесії подешевшав до $6,150 тис. за тонну. Минулого грудня контракт торгувався понад $12 тис.
У Лондоні ф’ючерси на какао торгуються на позначці 4,262 тис. фунтів стерлінгів ($5,713 тис.) за тонну, впавши на 58% з багаторічних максимумів, що спостерігалися минулого квітня.
Як пише пише Financial Times з посиланням на аналітиків, зниження цін на какао стало наслідком скорочення споживчого попиту, яке, у свою чергу, було викликане різким збільшенням цін останніми роками. Крім того, експерти очікують на хороший урожай какао-бобів у найбільших країнах-виробниках цієї культури, розташованих у Західній Африці.
“Ціни піднімалися до шалених висот і не могли довго залишатися на таких рівнях. Котирування знижуються більшу частину цього року, але особливо виражений низхідний тренд спостерігається з середини серпня”, – зазначив аналітик Rabobank Оран ван Дорт.
На початку цього року повідомлялося, що у Лондоні та Нью-Йорку запаси какао впали до історичного мінімуму, що ще більше загострило кризу на ринку шоколаду.
Категорія: Новини бізнесу
-
Ціна на какао-боби впала до 20-місячного мінімуму
-
Геловін 2025 року встановить рекорд витрат у США
Витрати американців на святкування Геловіну, що відзначається 31 жовтня, зростуть до історичного максимуму. Про це свідчать дані опитування Національної федерації роздрібної торгівлі (NRF).
Очікується, що у 2025 році сумарний обсяг витрат становитиме 13,1 млрд доларів проти 11,6 млрд доларів у 2024 році. Попередній рекорд 12,2 млрд доларів був зафіксований у 2023 році.
Взяти участь у святкуванні Геловіну планують 73% опитаних американців порівняно з 72% роком раніше. При цьому 79% очікують підвищення цін порівняно з торішніми рівнями через введені США імпортні мита.
Споживачі кажуть, що в середньому планують витратити на свято 114 доларів, що також стане максимумом. Минулого року витрати становили 103 долара на особу, у 2023 році було встановлено попередній рекорд у 108 долврів.Значна частка витрат припаде на традиційні костюми. Лідерство серед костюмів для дорослих, як і раніше, утримують відьми (5,6 млн осіб) і вампіри (2,7 млн), далі йдуть пірати (1,6 млн). Переодягнутися в Бетменів або котів планують по 1,6 млн осіб.
Уподобання багатьох дітей, як і минулого року, схиляються на користь наряду Спайдермена (2,3 млн осіб). Також популярними є костюми принцес (1,9 млн), відьом (1,7 млн), привидів (1,6 млн).
Цукерки, які роздають дітям на Геловін, цього року коштуватимуть американцям 3,9 млрд доларів. Ще 4,2 млрд доларів піде на прикрасу будинків до свята, а витрати на купівлю листівок оцінюються в 0,7 млрд доларів.
В опитуванні, яке проводилося NRF на початку вересня, взяли участь понад 8000 американців.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. -
Долар досяг двомісячного максимуму на тлі проблем в інших валют
Долар наблизився до двомісячного максимуму, бо фіскальні та економічні проблеми у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Європі негативно вплинули на валюти країн-конкурентів. Про це повідомляє Bloomberg.
Індекс спотового долара Bloomberg зріс на 0,2%, наблизившись до найвищого рівня з початку серпня. За даними азійських трейдерів, цьому сприяли хедж-фонди, які купували більше опціонів проти євро та єни.
Після падіння до найнижчого рівня за понад два роки у вересні, американська валюта останніми днями “відновилася”, бо низка негативних факторів в інших країнах переважує будь-який негативний вплив від припинення роботи уряду США.
Євро постраждав від політичної нестабільності у Франції. Єна впала на тлі спекуляцій про те, що ймовірний новий лідер Японії може сприяти повільнішому темпу підвищення процентних ставок та більшій фіскальній експансії.
Долар США має додатковий поштовх, адже новозеландський долар впав до шестимісячного мінімуму після того, як центральний банк знизив процентні ставки більше, ніж чекалося, і сигналізував про готовність до подальшого зниження. -
В обмінниках триває зниження курсу євро
Курс гривні трохи знизився відносно долара, але помітно зріс щодо євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 8 жовтня.
Так, середній курс продажу долара піднявся на 1 копійку до 41,52 гривень, а курс євро впав на 12 копійок до 48,61 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,00 гривні, а євро – по 47,93 гривень.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 2 копійки і перебуває на рівні 41,31-41,34 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив офіційний курс долара на середу до рівня 41,3158 (-0,0251 грн). Курс євро становить 48,1742 гривень (-0,0954). -
Рівненський радіозавод продали на “голландському аукціоні”
Фонд державного майна продав на приватизаційному аукціоні з пониженням ціни державну частку ПАТ Рівненський радіотехнічний завод за 31 млн гривень. Про це напередодні повідомила пресслужба ФДМУ.
“Команда Фонду держмайна провела аукціон з продажу 50% +1 акції ПАТ Рівненський радіотехнічний завод у системі Prozorro.Продажі. Об’єкт знайшов покупця на так званому “Голландському аукціоні”. Після повної проплати переможець отримає контрольний пакет (50%+1 акцій) і стане акціонером компанії замість фонду”, – йдеться у повідомленні.
Відомо, що “Голландський аукціон” (на пониження ціни з етапом закритих цінових пропозицій) стартував із ціною лота у 60,8 млн грн.
У ФДМУ нагадали, що це була вісімнадцята спроба приватизації підприємства, яке має значну просторочену кредиторську заборгованість у 55,3 млн грн, з яких більше 15,8 млн грн – із заробітної плати та перед бюджетом.
За умовами приватизації новий власник має 6 місяців, аби погасити борги із зарплати та перед бюджетом (вже станом на дату переходу права власності) і зберегти колектив.
Раніше Вінницяпобутхім продали за понад 600 млн гривень. Раніше це підприємство належало підсанкційному російському олігарху Володимиру Плесовських. -
Чисті резерви України оновили історичний рекорд
За підсумками вересня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 жовтня становили $46 млрд 518 млн, що на 1,1%, або на понад $480 млн більше, ніж місяць тому. Про це напередодні повідомив Нацбанк.
У свою чергу Інтерфакс-Україна уточнює, що чисті міжнародні резерви у вересні збільшилися на $710 млн, або 2,3% та досягли рекордного рівня у $32,19 млрд, побивши попередній рекорд $32,04 млрд за результатами квітня цього року.
“Така динаміка зумовлена надходженнями від міжнародних партнерів на тлі зменшення обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку”, – йдеться у повідомленні.
За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в вересні надійшло понад $2,9 млрд. З них:- $1,4 млрд – через рахунки Світового банку;
- $1,2 млрд – від ЄС в межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
- $300 млн – від розміщення ОВДП.
За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено понад $563 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $254,4 млн.
Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,3 млрд, що на 15% менше, ніж у серпні.
Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $690 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
Таким чином резерви України зросли другий місяць поспіль і впритул наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд. -
Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales
Thales Belgium – одна з найбільших європейських компаній з виробництва засобів протиповітряної оборони – заявила, що над її секретними об’єктами все частіше літають безпілотники. Про це повідомляє Politico.
Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж кілька місяців тому.
Він наголосив на спостереженнях над об’єктом компанії у Форті д’Евеньєу в східному регіоні Льєжа, єдиним бельгійським об’єктом, де вона має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для своїх 70-міліметрових ракет.
Ці події відбуваються на тлі зростаючої кількості повідомлень про безпілотні літальні апарати, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця.
Кеврін наголосив, що такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
Він пояснив, що компанія доклала “величезних зусиль”, щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати їх, але їм це “заборонено з юридичного погляду”.
Одне з побоювань щодо збивання дронів полягає в тому, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
Кеврін зазначив, що Бельгії слід чітко визначити “правильний процес” для таких випадків, включно з тим, де закінчуються обов’язки поліції і починаються обов’язки компаній.
Також Кеврін сказав, що Thales Belgium спостерігає “неймовірний” попит на свої ракети, бо НАТО намагається забезпечити безпеку свого повітряного простору. Більша частина її поточного виробництва йде в Україну.
За словами Кевріна, з моменту вторгнення російських безпілотників в Польщу в компанію надійшли десятки запитів на свої ракети, оскільки їхні ракети з дальністю дії 8 кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в існуючі системи озброєння.
Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку. -
Трейдери вимагають від Індії оплати в юанях за російську нафту – ЗМІ
Торговці російською нафтою вимагають від індійських держкомпаній оплачувати поставки у китайських юанях. Таким чином вони намагаються спростити угоди на тлі потепління у відносинах між Індією та Китаєм. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Indian Oil Corporation (IOC) — найбільша державна нафтопереробна компанія Індії — недавно здійснила оплату двох-трьох партій російської нафти в юанях.
Після запровадження західних санкцій проти Москви у 2022 році внаслідок вторгнення в Україну, у нафтовій торгівлі почали ширше використовувати альтернативні валюти, зокрема, китайський юань та дирхам ОАЕ, замість долара.
Індійські державні компанії в 2023 році вже частково розраховувались у юанях, але перестали це через негативну реакцію уряду на тлі напружених відносин із Пекіном. Приватні компанії продовжили використовувати китайську валюту.
Тепер трейдери планують прибрати зайву ланку у розрахунках — раніше вони були змушені конвертувати долари або дирхами в юані, а потім у російські рублі, що збільшувало витрати.
Постачальники виставляють ціни у доларах, щоб дотримуватись обмежень ЄС щодо граничної вартості російської нафти, але вимагають еквівалентну оплату в юанях.
Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти після того, як західні країни припинили її імпорт через санкції.
Аналітики вважають, що використання юаня розширить доступ індійських держкомпаній до російської нафти, оскільки не всі трейдери погоджуються на оплату в інших валютах. -
Удари по енергетиці: РФ за добу здійснила 26 атак
Російські війська за добу здійснили понад 26 атак на енергетичні об’єкти України. Про це заявила міністр енергетики Світлана Гринчук, передає пресслужба відомства у вівторок, 7 жовтня.
“Лише цієї доби маємо понад 26 атак на наші енергетичні об’єкти. Сумська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська та Полтавська області фактично перебувають під щоденним прицілом ворога. Тож серед наших потреб, найперше, це захист – нам потрібно більше систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, щоб захистити критичну інфраструктуру. У пріоритетах і розвиток пасивного фізичного захисту, який вже продемонстрував свою ефективність”, – наголосила міністерка.
За її словами, нарощування обсягів виробництва енергетичного устаткування є також критично важливим. Гринчук закликала партнерів допомогти з додатковим обладнанням – не лише новим, але й вживаним, яке може замінити зруйноване в Україні.
Серед пріоритетів – й накопичення достатніх обсягів природного газу. Для України важливе нарощування імпорту зараз, коли росіяни намагаються зруйнувати газову інфраструктуру.“Маємо перелік нагальних потреб, який передаємо Групі семи для подальшого опрацювання з кожною країною G7 більш предметно”, – зазначила Гринчук.
Нагадаємо, Україна планує приблизно на 30% збільшити імпорт газу після нещодавніх масованих атак РФ по газових об’єктах. У ніч проти 3 жовтня росіяни завдали найбільшого масованого удару по газовидобувних активах Нафтогазу від початку війни. По потужностях на Харківщині та Полтавщини РФ випустила 35 ракет і 60 дронів.