Уряд провів засідання Антикризового енергетичного штабу, де була оголошена готовність інфраструктури України до опалювального сезону на рівні понад 80%. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко назвала основні завдання уряду на цей сезон, серед яких забезпечення безпеки енергооб’єктів, відновлення пошкоджених об’єктів, підготовка запасів пального та ремонт газотранспортної системи. Зазначено також, що запаси газу в підземних сховищах перевищують минулорічні показники. У “Укренерго” стверджують, що Україна має всі шанси пройти опалювальний сезон без обмежень споживання електроенергії, якщо не буде атак на енергетичну інфраструктуру. Прогнозується можливе зростання тарифів на комунальні послуги з 2026 року, але поки що вони залишаються незмінними завдяки мораторію. Пенсійний фонд продовжить виплати субсидій автоматично, але зміни у видачі субсидій можуть статися для тих, хто не отримував їх протягом літнього періоду.
Категорія: Без категорії
-
Саундтрек мультфільму KPop Demon Hunters зберігає лідерство в Billboard
У анімаційному фільмі KPop Demon Hunters і його саундтреку композиція “Golden” від вигаданої групи Huntr/x тримається на вершині музичних чартів уже п’ятий тиждень поспіль. Альбом до стрічки очолив Billboard 200. Делюкс-видання саундтреку містить різні версії треків, що утримали інтерес слухачів. Huntr/x встановили рекорд, перевершивши хіти минулого, такі як “Sugar, Sugar” від The Archies (1969) та “The Chipmunk Song” від The Chipmunks (1958). Композиція “Golden” стала найдовше очолюваним хітом в історії Billboard серед вигаданих груп.
-
Чому цифри різняться і де МВФ пропонує нашій країні шукати кошти
МВФ вважає, що Україні знадобиться більше коштів, ніж розрахував уряд. За оцінками МВФ, фінансові потреби України можуть сягнути майже 60 мільярдів доларів, тоді як українська влада вважає, що вистачить близько 37,5 мільярдів на два роки. Ця різниця може стати проблемою, оскільки Україні може знадобитися додаткова фінансова підтримка через війну з Росією. Розбіжності виникли під час переговорів у Києві щодо майбутнього зовнішнього фінансування.
-
Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу
Під час атаки Росії на Україну, 19 безпілотників порушили повітряний простір Польщі, що викликало обурення у Варшаві. Чотири аеропорти в Польщі тимчасово закрили через цю загрозу. Російські дрони залітали з боку Білорусі, і чотири з них були знищені. Міжнародна реакція на події була доволі обережною, але Польща запросила на засідання Ради Безпеки ООН. НАТО активувало статтю 4 для консультацій між державами-членами. Експерти вважають, що атака Росії на Польщу була провокацією з метою розбрату в НАТО. Однак реакція Альянсу на цю ситуацію виявилася обмеженою і пасивною. Стратегічні навчання Росії та Білорусі Захід-2025 також викликали тривогу в Європі. Країни НАТО почали інвестувати у збройні сили для посилення східних кордонів. Експерти вбачають певні недоліки у реакції НАТО на події та закликають до активних дій для стримування агресії.
-
Зима на порозі: чи чекати блекауту та холодних батарей
Україна готова до опалювального сезону, маючи достатні запаси газу, вугілля та нафтопродуктів. Є ризик ударів Росії по тепловій генерації в окремих містах, особливо в прифронтовій смузі. Проте паливний сектор країни захищений децентралізованою системою постачання та доступом до світових ринків. Місцеві влади повинні готуватися до можливих надзвичайних ситуацій, забезпечуючи резервне живлення об’єктів теплопостачання. Україна стикається із заборгованістю населення за комунальні послуги, що впливає на стан енергетики та економіку країни. Російські атаки на енергетику України призвели до серйозних наслідків, але завдяки роботі аварійних бригад та міжнародній підтримці, країна здатна пройти зиму без масштабних відключень світла та тепла.
-
Російські дрони у Польщі: як має реагувати Україна
Після нападу російськими дронами на повітряний простір Польщі, представники уряду та НАТО взяли негайні заходи. Прем’єр-міністр Польщі заявив про порушення повітряного простору російськими безпілотниками та застосування зброї для їх перехоплення. Російські дрони спричинили ряд інцидентів, включаючи падіння уламків на житлові будинки та припинення роботи аеропортів. НАТО відреагувало на ці атаки та застосувало статтю 4 Північноатлантичного договору для консультацій з Польщею. Президент США Дональд Трамп та керівництво України висловили обурення і закликали до посилення протиповітряної оборони та санкцій проти Росії. Україна також пропонує надати допомогу Польщі у підготовці персоналу для перехоплення дронів.
-
Допомога українським біженцям: уряд Польщі схвалив новий законопроєкт
Польська Рада Міністрів затвердила законопроєкт, який регулює питання підтримки іноземців, зокрема, громадян України, через соціальні програми, такі як 800+, Добрий старт і Активні батьки. Цей законопроєкт відповідає на вето президента Польщі щодо тимчасового захисту українців у Польщі. Згідно з новим законом, виплати будуть залежати від професійної активності особи на території Польщі, за винятком тих, хто доглядає за дітьми з інвалідністю. Іноземцям, які працюють і платять податки в Польщі, будуть доступні певні пільги, включаючи програму 800+. Прем’єр-міністр підкреслив, що ці зміни стосуються всіх іноземців, але українці складають найбільшу групу, яка отримує фінансову допомогу від держави.
-
Нічого особистого: навіщо Україна зупиняє білоруські НПЗ
Командувач українськими безпілотними системами Роберт Бровді повідомив у соцмережі, що у ніч на 7 вересня безпілотники пошкодили нафтопровід у Брянській області, який транспортує нафту з білоруських НПЗ до Росії. Це є частиною стратегії України по позбавленню Росії нафтових грошей для продовження війни. Ця подія відбулася після попередніх атак українських дронів на нафтоперекачувальні станції в Росії. Наступні атаки призвели до дефіциту бензину у деяких регіонах Росії, що спонукає водіїв шукати альтернативні джерела палива. Українські дії призвели до зниження виробництва палива в окупованих територіях, що важливо для російської економіки.
-
Позиція Міноборони щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс
Міністерство оборони провело консультації з головою Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і з головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс.
Міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту Президентом України проєкту закону «Про Військового омбудсмана».
Законопроєктом передбачено, що Офіс Військового омбудсмана стане допоміжним органом при Президентові України, а сам Військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:
- військовослужбовців усіх Сил оборони України;
- поліцейських, задіяних у бойових діях;
- іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;
- інших категорій осіб, визначених законом.
У Міністерстві оборони переконані, що створення нової для України інституції військового омбудсмана є необхідним елементом в архітектурі справедливості для військовослужбовців.
Водночас Міністерство оборони України підтримує позицію Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.
Запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.
Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права.
-
Акцію проти посилення відповідальності військових у Києві скасували: організаторка пояснила причини
Мирна акція, яка мала відбутися в Києві на знак протесту проти посилення кримінальної відповідальності для військовослужбовців за непокору, не відбудеться. Її організаторка, громадська активістка Аліна Сарнацька, повідомила про скасування заходу через ризики для безпеки.
«Ми готували акцію як мирний прояв громадянської позиції, однак у нинішніх умовах не можемо гарантувати учасникам належного захисту. Тому ухвалили складне, але необхідне рішення — відмовитися від проведення події», — пояснила Сарнацька.
Запланований захід мав привернути увагу суспільства до законодавчих змін, які передбачають більш суворе покарання для військових у разі невиконання наказів або проявів непокори. Ініціатори акції наголошували: підтримка дисципліни на фронті є критично важливою, але надмірне посилення санкцій може поставити під загрозу права військовослужбовців.
Скасування протесту не означає завершення громадської дискусії, наголосила активістка. За її словами, робота над проблемою триватиме іншими методами — шляхом відкритих звернень до влади, експертних обговорень і правових ініціатив.
Експерти з прав людини також підкреслюють, що у воєнний час влада має знаходити баланс між необхідністю дотримання дисципліни та захистом прав людини, щоб уникнути зловживань і забезпечити довіру в суспільстві.