Автор: admin

  • В Німеччині судно протаранило два мости на річці

    В Німеччині судно протаранило два мости на річці

    У ніч перед понеділком контейнеровоз в Німеччині протаранив два мости на річці Мозель. Інцидент стався у місті Швейх та місті Лонгуйх, але на щастя, ніхто не постраждав, і води не потрапило в машину. З 40 контейнерів, що були на борту, п’ять серйозно пошкоджені. Два автомобільні мости тимчасово були закриті для руху, а поліція перевіряла судноплавство капітана. Тест на алкоголь виявив нульовий рівень алкоголю. Капітан може продовжити рух по річці з контейнерами на борту. Причини аварії поки що не встановлені, розслідування триває.

  • В Україні знешкодили понад 1 млн вибухонебезпечних предметів – Шмигаль

    В Україні знешкодили понад 1 млн вибухонебезпечних предметів – Шмигаль

    З початку повномасштабної війни підрозділи Сил безпеки й оборони вже знешкодили понад 1 мільйон вибухонебезпечних предметів. Про це повідомив глава Міноборони Денис Шмигаль. Відповідно до даних Головного управління протимінної діяльності, було обстежено практично 6,500 км2 територій, перевірено понад 9,600 км автодоріг, більше 10,000 км ліній електропередач та понад 3,700 км залізниць. Також, 37 тисяч км2 деокупованих територій вже готові до використання після проведення нетехнічного обстеження. Міністр підкреслив, що завдяки системній та координованій роботі вдалося значно збільшити темпи розмінування, яке проводять оператори протимінної діяльності. За 2024 рік було розміновано 38 км2, а вже цього року – майже 150 км2.

  • Африканський корпус РФ провалив місію після смерті Пригожина – ЗМІ

    Африканський корпус РФ провалив місію після смерті Пригожина – ЗМІ

    За інформацією американського видання The Wall Street Journal, Євген Пригожин виявився більш успішним у керуванні збройними формуваннями в Африці, ніж Міністерство оборони Росії. Створений ним Африканський корпус замість приватної військової компанії Вагнер, яка провалила декілька військових місій і втратила бізнеси, зараз переважно займається тренуванням місцевих військових. Експерти вважають, що вплив Росії в деяких країнах Сахеля та Центральноафриканській Республіці послабшав. Дії вагнерівців у регіоні призвели до погіршення ситуації з безпекою, що спонукає місцеві військові у країнах, які отримали допомогу від Росії, шукати допомоги. Вагнерівці в Малі та Судані отримували гроші за боротьбу з ісламістами, проте їхні дії призвели до хаосу, страху та вербування джихадистів. Вони також невдало займалися видобутком золота та іншими ресурсами. Після загибелі Пригожина в 2023 році, спроби російських військових забезпечити безпеку в країнах регіону не увінчалися успіхом, що призвело до відходу з регіону.

  • На фронті затишшя на трьох напрямках – Генштаб

    На фронті затишшя на трьох напрямках – Генштаб

    З початку доби українська армія провела 75 боїв з російськими загарбниками на фронті. На даний момент на трьох напрямках є затишшя. Були бої на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, де тривають три з них. На Південно-Слобожанському напрямку триває ворожа атака поблизу Вовчанська. На Лиманському напрямку противник шість разів атакував деякі населені пункти. Сили оборони успішно відбили всі атаки. Були також бої на інших напрямках, де також вдалося відбити атаки ворога. На деяких напрямках ворог поки не проводив наступальних дій.

  • Економіка Росії втратила перспективи – розвідка

    Економіка Росії втратила перспективи – розвідка

    Оновлений базовий прогноз економічного розвитку Росії показав, що дуже важливою для країни є ситуація з міжнародними санкціями. Аналітики передбачають зростання ціни на нафту, але це можливо лише у випадку, якщо Росія вийде з міжнародної ізоляції. Говориться, що ціни на нафту можуть спадати через повільний зростання попиту та інші фактори. Уряд Росії розраховує на збільшення експорту зрідженого природного газу, але це може бути складно здійснити через обмеження у виготовленні та переробці нафти. Фонд національного благодійного фонду Росії зменшується, що також впливає на економіку країни.

  • Путін підписав закон про вихід РФ з конвенції проти катувань

    Путін підписав закон про вихід РФ з конвенції проти катувань

    Російський президент Володимир Путін підписав закон, який скасовує участь Росії в Європейській конвенції з запобігання катуванням. Росія виправдовує свої дії тим, що Рада Європи не дозволила їй мати представництво в статутних органах конвенції. Після виходу з конвенції Росія не буде зобов’язана приймати міжнародних інспекторів у свої в’язниці. Це означає, що жалоби в’язнів на катування більше не будуть розглядатися Європейським комітетом з питань запобігання катуванням. Конвенція мала на меті не лише заборонити катування, а й запобігати їм. Тепер українські військовополонені, що знаходяться в російських в’язницях, стали легкою мішенню для катувань після вторгнення Росії в Україну. Більше 95% українських полонених в Росії були піддані тортурам за даними ООН.

  • Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань

    Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань

    Російський президент Володимир Путін підписав закон, який скасовує участь Росії у Європейській конвенції з запобігання катуванням та нелюдського поводження. Російська сторона вважає, що конвенція більше не діє на їхній території через відмову Ради Європи забезпечити Росії представництво у статутних органах організації. Після виходу з конвенції Росія не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці. Це рішення може призвести до того, що скарги від російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням більше не будуть розглядатися. Конвенція, яка була підписана 28 лютого 1996 року і ратифікована 28 березня 1998 року, має на меті запобігання тортурам у місцях позбавлення волі. Організація Європейський комітет із запобігання катуванням мав право проводити інспекції та виявляти порушення умов утримання. Останні події свідчать про систематичне катування українських полонених в російських в’язницях, де понад 95% українських військовополонених зазнали тортур, за даними ООН.

  • Путін оголосив призов в армію 135 тисяч росіян

    Путін оголосив призов в армію 135 тисяч росіян

    Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призов на військову службу у жовтні-грудні 2025 року 135 тисяч громадян. Згідно з документом, призов здійснюватиметься серед росіян у віці від 18 до 30 років, які не перебувають у запасі. Також указ передбачає звільнення з військової служби осіб, чия строкова служба вже завершилася.

  • Чи переможе життя: скільки ще українці відчуватимуть наслідки війни

    Чи переможе життя: скільки ще українці відчуватимуть наслідки війни

    За даними The Washington Post, чисельність населення в Україні стрімко зменшується, що може вплинути на економіку, політичну стабільність та інші аспекти життя країни. За оцінками чиновників, населення України наразі становить трохи менше 36 млн осіб, але ця цифра може бути навіть меншою. Прогнозується, що населення країни може зменшитися до 25 млн до середини століття і до 15 млн кінець цього століття. Війна впливає на віковий склад населення, а також на тривалість життя, яка є дуже короткою через передчасні смерті. Негативні демографічні тенденції відзначаються також у статистиці народжуваності та смертності в Україні. На кожного новонародженого припадає троє померлих, що свідчить про зменшення населення більш ніж на 300 тис. щороку. Парламент підтримав законопроєкт щодо збільшення грошової допомоги сім’ям після народження дитини, але демографи вважають, що для покращення ситуації потрібні комплексні заходи, такі як безвідсоткові кредити на житло та зменшення податків для багатодітних сімей. У порівнянні з країнами Європейського Союзу, населення України зменшується, тоді як в ЄС відзначається зростання чисельності населення.

  • Україна проводить останню скринінгову зустріч з ЄС

    Україна проводить останню скринінгову зустріч з ЄС

    Україна розпочала скринінгові зустрічі з Європейською Комісією за фінальним переговорним розділом, який стосується регіональної політики та координації структурних інструментів. Це є останнім етапом в рамках процесу вступу України до ЄС. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка підкреслив важливість цього розділу як інструменту відновлення країни. Фахівці обговорюють законодавство, програми, системи управління, моніторинг, адміністративну спроможність та інші аспекти, що стосуються регіональної політики. Участь у цих зустрічах є важливим кроком для подальшого розвитку України та її інтеграції до Європейського Союзу.