Автор: admin

  • ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    Європейський союз вирішив відкласти запровадження заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість повного переходу до нульових викидів вуглецю, виробники автомобілів тепер зможуть зменшити викиди лише на 90%. Це рішення було ухвалено для того, щоб підтримати економіку країн, де автомобільна промисловість відіграє важливу роль. Раніше була угода про заборону продажу автомобілів із ДВЗ до 2035 року для зменшення викидів СО2 та досягнення кліматичної нейтральності у Євросоюзі до 2050 року. Однак автовиробники стикаються з технологічними викликами при переході на електротягу та конкуренцією з боку Китаю.

  • У Києві затримали виконавців теракту на Дарниці

    У Києві затримали виконавців теракту на Дарниці

    У Києві затримали трьох чоловіків, які вчинили терористичний акт у Дарницькому районі за завданням російських спецслужб. Їх затримали всього за шість годин після вибухів. Ці чоловіки, громадяни України, віком від 23 до 27 років, отримали завдання через Телеграм-канали, де їх завербували росіяни. Вони придбали матеріали для вибухівок та розмістили їх за вказаними координатами. В результаті першого вибуху загинув нацгвардієць, а інші постраждали. Під час другого вибуху постраждали працівники поліції. Зловмисників затримали та готують до підозри за статтею про теракт, який призвів до загибелі людини.

  • В Росії суд оголосив вироки суддям МКС за ордер на арешт Путіна

    В Росії суд оголосив вироки суддям МКС за ордер на арешт Путіна

    Московський міський суд вирішив заочно покарати прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана та кількох суддів МКС у в’язниці на строк від 3,5 до 15 років. Російська генеральна прокуратура повідомила про це. Суд вважає, що представники МКС незаконно звинуватили російського президента Путіна та іншу особу в злочинах. Росія вважає ці рішення незаконними та недопустимими. Інтерпол відмовився розшукати засуджених, тому вирок не може бути виконаний.

  • Продажі гібридних авто в Україні зросли на 46%

    Продажі гібридних авто в Україні зросли на 46%

    У листопаді цього року українці зареєстрували понад 2,6 тисяч гібридних легкових автомобілів, що на 46% більше, ніж у минулому році. Цю інформацію оприлюднила Українська асоціація автовиробників. Зазначено, що половина зареєстрованих авто були новими, що менше, ніж у листопаді минулого року. Найпопулярнішим гібридним авто на ринку залишається TOYOTA RAV-4, за яким йдуть NISSAN X-Trail та TOYOTA Yaris Cross. Серед імпортованих гібридів з пробігом лідерами виявилися FORD Escape, Fusion US та TOYOTA Prius.

  • Стали відомі масштаби атак РФ на енергетику з початку року

    Стали відомі масштаби атак РФ на енергетику з початку року

    За заявою заступника міністра енергетики, з початку цього року Росія 4,5 тисячі разів нападала на енергетичні об’єкти України. Росія випустила 1800 ракет, 50 тисяч безпілотників і намагалася зруйнувати українські енергетичні об’єкти. Це спричинило найбільш масштабний та цілеспрямований терор у сфері енергетики. Уряд України здійснює постійні заходи для відновлення пошкоджених об’єктів, використання нових технологій та залучення додаткових коштів на відновлення та обладнання. Також були проведені ремонтні роботи і укладені контракти на постачання газу.

  • Служба безпеки та Національна поліція по «гарячих слідах» затримали виконавців теракту в Києві

    Служба безпеки та Національна поліція по «гарячих слідах» затримали виконавців теракту в Києві

    Служба безпеки та Національна поліція викрили трьох чоловіків, які здійснили подвійний терористичний акт у Києві 11 грудня. Затримання відбулося по «гарячих слідах» протягом 6 годин після вчинення вибухів.

    За матеріалами справи, фігуранти діяли за завданням російських спецслужб.

    Усі троє затриманих – громадяни України, уродженці Одеської та Донецької областей віком 23, 27 та 25 років.

    Як встановило розслідування, у Києві вони працювали різноробочими на будівництві й одночасно шукали «легкі заробітки» у телеграм-каналах, де їх і завербував ворог.

    Отримавши завдання на вчинення теракту, фігуранти розподілили ролі і, конспіруючись, придбали складові до саморобних вибухових пристроїв (СВП) у різних промислових магазинах.

    Після виготовлення вибухівки вони розмістили її за координатами, які їм дав куратор. А для трансляції та координації вибуху рашисти встановили поблизу місця теракту мобільні телефони, які в режимі онлайн передавали відео ворогу.

    Обидва вибухи відбулися на промзоні, яку патрулювали співробітники Нацгвардії.

    Перший підрив стався, коли поруч із СВП проходили двоє нацгвардійців. Унаслідок цього один з них загинув, а інший військовослужбовець та охоронець локації зазнали травм різного ступеня тяжкості.

    Наступний вибух стався під час прибуття на місце події працівників правоохоронних органів. Так, від вибуху постраждали ще двоє працівників поліції.

    СБУ та Нацполіція оперативно встановили особи виконавців та затримали їх за місцем проживання.

    У межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини) зловмисникам буде повідомлено про підозру.

    Викриття та затримання фігурантів проводили співробітники Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області спільно з працівниками Головного управління Нацполіції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

  • Міфи про інституційний аудит: що кажуть директорки ліцеїв, які вже його пройшли

    Міфи про інституційний аудит: що кажуть директорки ліцеїв, які вже його пройшли

    У цьому відео директорки шкіл Київщини розповідають, які міфи найбільше лякають заклади під час інституційного аудиту та звідки ці стереотипи виникають. Вони діляться власним досвідом проходження аудиту, пояснюють, як насправді працюють експерти, і що змінюється в школі після зовнішнього оцінювання. Це чесний погляд зсередини, який допоможе зрозуміти реальну суть інституційного аудиту.

    ТАЙМКОДИ
    00:00 – Міфи та реальність інституційного аудиту
    00:25 – Чому школи бояться інституційного аудиту?
    02:30 – «Нас розщепили на атоми»: які помилки виявляє інституційний аудит
    Тетяна Мишкіна, Ліцей №1 с. Петропавлівська Борщагівка
    06:14 – Як правильно зрозуміти мету інституційного аудиту
    Марина Мигаль, Академічний ліцей №1 ім. Андрія Малишка
    07:30 – Чи перевіряють лише адміністрацію? Хто бере участь в інституційному аудиті
    Стелла Михайлова, Боярський академічний ліцей «Лідер»
    09:51 – Звідки беруться міфи про інституційний аудит
    Іван Юрійчук, Державна служба якості освіти України

    Заклади освіти в умовах воєнного стану👉 https://bit.ly/3yJWhhV
    Рекомендації закладам освіти👉 https://bit.ly/3i721tt
    Онлайн-курс «Управління якістю освіти в школі»👉https://bit.ly/37TXyEC
    Порадник для директора ЗДО щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти👉https://bit.ly/3zxn3rx
    Facebook👉 https://www.facebook.com/SQEua
    Twitter👉https://twitter.com/SQEua

  • В Києві подали петицію про збереження льодової арени Крижинка

    В Києві подали петицію про збереження льодової арени Крижинка

    Жителі Києва, батьки спортсменів, тренери та активісти виступили проти можливого закриття льодової арени Крижинка, яка вже понад 40 років є базою для фігуристів та хокеїстів. Земельну ділянку під ареною продано приватному власнику, і її цільове призначення може бути змінене на житловий чи офісний комплекс. Це може призвести до зупинки тренувань дітей та професіоналів, руйнування спортивної бази та втрати можливості підготовки нових спортсменів. Петиція до Київради вимагає гарантії роботи арени, перевірки законності зміни цільового призначення землі, а також пропонує викуп об’єкта, передачу його у комунальну власність, заборону на демонтаж або реконструкцію, створення міської програми підтримки зимових видів спорту та забезпечення тимчасових місць для тренувань. Автори петиції вважають, що у Києві вже не вистачає льодових майданчиків, особливо для дитячого та юнацького спорту.

  • В Києві планують забудову на місці дитячої арени Крижинка

    В Києві планують забудову на місці дитячої арени Крижинка

    У Києві створена петиція щодо збереження льодової арени Крижинка, яка може бути закрита та знесена. Жителі міста вимагають від міської ради запобігти цьому, оскільки арена вже понад 40 років є місцем тренувань для фігуристів та хокеїстів. Земельну ділянку під ареною продано приватному власнику, і цільове призначення може бути змінено на житловий або офісний комплекс. Якщо арену закриють, це призведе до зупинки тренувань багатьох спортсменів, руйнування спортивної бази та втрати можливості підготовки нових поколінь спортсменів. У петиції висунуто вимоги щодо гарантування роботи арени, перевірки законності зміни цільового призначення землі та розгляду можливості викупу об’єкта у приватного власника. Також запропоновано створити міську програму підтримки зимових видів спорту та забезпечити тимчасові місця тренувань для спортсменів.

  • В ОП зробили заяву про “буферну зону” на Донбасі

    В ОП зробили заяву про “буферну зону” на Донбасі

    Зараз багато ЗМІ поширюють інформацію про те, що Україна згодилася на створення буферної зони на Донбасі, але радник президента Дмитро Литвин заявив, що ця інформація є некоректною. Він пояснив, що питання щодо цього може бути обговорено, але рішення повинно бути прийняте на найвищому політичному рівні або народом України. Раніше було повідомлено, що Україна погодилася на умови США щодо створення буферної зони на Донбасі, але у Києві вважають, що обидві армії повинні відступити для створення безпечної зони. Президент Зеленський розповів, що є компромісне бачення США щодо контролю над Донбасом, яке передбачає виходження ЗСУ з території Донеччини, але без входження російських військ на цю територію.