Росія відкинула заклик канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до перемир’я у війні проти України на час Різдва. Кремль заявив, що таке перемир’я залежатиме від того, чи буде досягнуто мирної угоди.
Перемир’я не буде
“Ми будемо робити все, щоб звертатися далі до росіян, до російського уряду, щоб хоча б на час Різдва припинити бойові дії. Тому що протягом останніх тижнів і місяців війна в основному знищує цивільне населення, садочки, школи, це терор цивільного населення в Україні. І, можливо, російський уряд має залишки людяності і може залишити людей у спокої на кілька днів хоча б протягом Різдва”, – заявляв Мерц.
Він припускав, що якщо таке перемир’я відбудеться, це може бути початком конструктивних тверезих переговорів, які приведуть до тривалого миру в Україні.
“Ми хочемо миру. Ми не хочемо перемир’я, щоб дати перепочинок Україні і підготуватися до продовження війни”, — сказав представник Кремля Дмитро Пєсков.
Росія вже не раз відмовлялася від пропозицій перемир’я або припинення вогню.
“Ми хочемо зупинити цю війну, досягти наших цілей, забезпечити наші інтереси і гарантувати мир в Європі на майбутнє”, — сказав також Пєсков.
Що далі з переговорами
Після переговорів України і США в Берліні американська сторона планує взаємодію з Москвою, після чого має знову відбутися американо-українська зустріч – ймовірно, вже наступних вихідних.
“Далі Сполучені Штати Америки, я думаю, найближчими днями проведуть консультації з росіянами, а після цього проведуть консультації з президентом США, після цього наші команди зустрінуться. Я думаю, наші переговорні команди зустрінуться в Сполучених Штатах Америки найближчим часом – думаю, може, навіть на вихідних”, – сказав він.
“А далі, після, відповідно, цієї зустрічі, буде видно. Будемо думати про зустріч на рівні лідерів, принаймні з президентом Сполучених Штатів… Я думаю, що коли ми доопрацюємо документи або наблизимося ближче до остаточного варіанту документів, – ми з ним зустрінемося”, – додав Зеленський.
Крім того, Зеленський на брифінгу згадав, що хотів би провести зустріч у такому форматі, як це було в Берліні, у Києві.
“Ми зустрілися у такому форматі вперше… Я хотів, щоб і Стів (Віткофф), і Джаред (Кушнер), і Гринкевич (головнокомандувач Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич), головний військовий представник команди Сполучених Штатів, і інші – я дуже хотів, щоб ми в цьому колі спілкувалися у Києві. Я знаю, що з тих чи інших причин американська команда не приїхала до нас. У мене до них немає жодних питань”, – сказав він.
Зеленський зазначив, що незважаючи на багато раундів детальних переговорів про можливі гарантії безпеки, деякі питання залишаються невирішеними – зокрема, щодо того, чи будуть ці гарантії безстроковими.
“Я не можу сказати, на скільки років це, і чи будуть ті чи інші гарантії обмежені якимись строками. Ми це ще не обговорюємо”, – заявив він, розповідаючи про переговори з США.
Натомість Зеленський зазначив, що ключовою і дуже важливою для України вимогою є те, що ці гарантії “повинні бути проголосовані в Конгресі США”. “Ми віримо, що такі (ратифіковані Конгресом) гарантії працюватимуть”, – пояснив він.
Володимир Зеленський повторив тезу про те, що обговорювані гарантії безпеки побудовані за принципом статті 5 Вашингтонського договору НАТО, хоча не деталізував, що саме вкладається в цей термін.
Втім, навіть у разі погодження гарантій Україна не матиме впевненості в тому, що агресія точно не повториться, пояснив президент. Тому окремою позицією в переговорах щодо гарантій безпеки є порядок дій партнерів у разі, якщо незважаючи на наявні гарантії, Росія здійснить новий напад на Україну.
“Ми хочемо розібрати, як реагуватимуть партнери на повторну агресію. Повірте, я ставлю партнерам не дуже комфортні питання, – розповів він, – Також, якщо буде агресія, як реагуватимуть Сполучені Штати Америки? Як діятимуть партнери європейські? Як реагуватиме світ? Санкції, зброя, відповіді на морі, на полі бою тощо.”.
Крім того, президент Зеленський на пресконференції кілька разів підкреслив, що окремою гарантією безпеки, на думку України, є членство в Європейському Союзі, “тому що це геополітичне рішення”.
Пєсков заявив, що Москва поки не отримала інформації про результати переговорів, що відбулися в Берліні, щодо плану припинення війни в Україні.
Автор: admin
-
Без перемир’я на Різдво. РФ проти
-
Активи Росії для України. ЄС ближче до рішення
Країни Європейського союзу наблизилися до рішення про використання для допомоги Україні заморожених російських активів, повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела. Більшість країн ЄС виступають за використання цих коштів для репараційного кредиту Україні, але до останнього моменту проти цього виступала Бельгія, де знаходиться більша частина активів. Брюссель заявляє, що не хоче брати на себе всі пов’язані з використанням активів юридичні та фінансові ризики.
Скільки грошей
В ЄС заморожено 210 млрд євро, зокрема 185 млрд — у Бельгії, 18 млрд — у Франції та менші суми — у Люксембурзі, Німеччині та Швеції.
Спочатку європейські країни пропонували використовувати для фінансування України у 2026 та 2027 роках лише активи, які знаходилися у Бельгії. Але Брюссель наполягав, що погодиться на це лише за умови участі інших власників російських коштів.
Робота з Бельгією
Посли ЄС у понеділок були змушені вести переговори до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати використання заморожених російських активів для фінансування України, однак бельгійська сторона вимагає додаткових гарантій, повідомляє Politico.
Як пише видання, посли ЄС були “заблоковані” у будівлі Європейської ради до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати плани використання 210 млрд євро російських активів для фінансування України до 2027 року.
Бельгія фактично хоче, щоб їй компенсували будь-які витрати, які вона може понести в майбутньому у зв’язку з використанням російських активів. З цим поки що не всі в Євросоюзі згодні.
Інші проблеми
ЄС вимагає від країн-членів розірвати двосторонні договори з Росією про інвестиції. Москва та російські олігархи використовують їх, щоб боротися з санкціями у судах, і вони також можуть стати підставою для позовів у зв’язку з використанням активів.
Франція вимагає, щоб Україна використовувала репараційний кредит лише для купівлі зброї в Європі.
Президент України Володимир Зеленський підкреслює безальтернативність рішення щодо заморожених активів Росії.
Він заявив, що Україна розраховує повністю використати 210 млрд євро заморожених російських активів у ЄС протягом кількох років – для того, щоб перекрити невідкладні фінансові потреби.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 млрд євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів”, – заявив він.
Президент підкреслив, що Україна хотіла б використати кошти РФ на відновлення, але вартість завданої шкоди вже така, що її не покрити наявними арештованими грошима.
“Безумовно, ми дуже хотіли б використати це на відновлення нашої держави… Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Але все одно навіть 210 млрд буде недостатньо. Сума втрат у три рази більша”, – пояснив він.
Враховуючи це, президент підкреслив, що є необхідність пустити кошти РФ на невідкладні витрати, серед яких – витрати на закупівлю зброї. Він не став заперечувати, що зараз Україна зіткнулася зі зменшенням цієї допомоги.
“Заморожені активи могли б збалансувати зменшення підтримки в деяких країнах. Я не бачу можливості для України без цього стояти міцно. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимись незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками”, – заявив він. -
Росія вчетверо збільшила військові витрати з 2021-го – розвідка
Військові видатки федерального бюджету РФ у січні-вересні досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів, що на на 30 % (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 16 грудня.
Проти 2023 року воєнний бюджет РФ збільшився на 95 %, тоді як у порівнянні з 2022 – на 173 %, а щодо 2021 – на 295 %, тобто майже вчетверо.
У відомстві підрахували, що ціна війни для росіян становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину.
Нині на фінансування війни Кремль уже спрямовує 44% усіх зібраних податків і 39% сукупних витрат бюджету РФ.
Загальна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів, або приблизно $542 млрд, що еквівалентно 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів, як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
Втім, відзначили у СЗРУ, попри нарощування оборонного виробництва, російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі. Так, нинішня динаміка демонструє, що ВПК РФ перетворюється на класичну “чорну діру” для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики.
“Такий дисбаланс вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання”, – резюмували у відомстві.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим -
Генштаб оновив дані про ситуацію на фронті
Від початку нинішньої доби і станом на 22:00 на фронті відбулося 255 бойових зіткнень. Відповідну інформацію оприлюднив Генштаб ЗСУ в оперативному зведені у вівторок, 16 грудня. Так, на Північно–Слобожанському і Курському напрямках відбулося 15 бойових зіткнень. Ворог завдав трьох авіаційних ударів, скинувши вісім керованих бомб, здійснив 102 обстріли, зокрема сім – із реактивних систем залпового вогню. Сьогодні ворог дев’ять разів атакував на Південно–Слобожанському напрямку у районах населених пунктів Приліпка, Синельникове та у напрямку Ізбицького, Обухівки, Колодязного.
На Куп’янському напрямку противник здійснив 24 атаки в бік Куп’янська, Петропавлівки, Кучерівки, Піщаного, Новоплатонівки, Голубівки, Нової Кругляківки. Триває три боєзіткнення.
На Лиманському напрямку Сили оборони відбили 27 штурмових дій у районі Торського та у бік населених пунктів Лиман, Степове, Коровій Яр, Зарічне, Дробишеве, Новоселівка, Ставки, Глущенкове. Два боєзіткнення тривають.
На Слов’янському напрямку ворог чотири рази атакував у районах Сіверська, Серебрянки та у бік Пазено. Одне боєзіткнення зараз триває.
На Краматорському напрямку противник один раз атакував позиції наших захисників у напрямку Бондарного.
На Костянтинівському напрямку сьогодні відбулося 16 бойових зіткнень. Ворог намагався штурмувати позиції українських підрозділів поблизу Плещіївки, Іванопілля, Русиного Яру, Яблунівки та у бік Софіївки.
На Покровському напрямку від початку цієї доби противник 60 разів атакував у районах населених пунктів Котлине, Удачне та у бік Рівного, Мирнограду, Родинського, Гришиного, Звірового, Сергіївки, Новопавлівки, Філії, Нового Шахового, Дорожнього, Сухецького. Шість з них в даний час тривають.
Сьогодні на цьому напрямку, за попередніми даними, знешкоджено 220 окупантів, з яких 143 – безповоротно. Крім того, українські воїни знищили три танки, 12 одиниць автомобільної техніки, чотири бойові броньовані машини, один мотоцикл, дев’ять безпілотних літальних апаратів, п’ять одиниць спеціальної техніки, два укриття особового складу. Пошкоджено три одиниці автомобільної техніки, РСЗВ БМ-21 Град та сім укриттів для особового складу противника.
На Олександрівському напрямку українські оборонці відбили 20 атак загарбників в районах населених пунктів Зелений Гай, Січневе, Красногірське, Злагода, Рибне та у бік Іванівки, Іскри, Олександрограду, Вербового, Привільного. Противник завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Іванівка.
На Гуляйпільському напрямку відбулось 28 боєзіткнень, в районі населеного пункту Солодке та в бік Варварівки, Гуляйполя. Противник завдав авіаційних ударів за допомогою керованих авіаційних бомб по Воздвижівці та Залізничному.
На Оріхівському напрямку ворог вісім разів марно намагався прорвати нашу оборону в районах населених пунктів Щербаки, Степове та у напрямках Малої Токмачки, Новоандріївки та Приморського.
Тоді як на інших напрямках суттєвих змін у ситуації не відбулося. -
ФІФА представила нові доступні квитки на ЧС-2026
ФІФА додала нову категорію квитків на ігри чемпіонату світу 2026 року, повідомляє The Times.
-
ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ
Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
“Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
“Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
“У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році
Усі ключові ризики розвитку російської економіки реалізувалися у 2024-2025 роках. Про це мовиться у преамбулі оновленого прогнозу Інституту народногосподарського прогнозування РАН (ІНП).
Експерти інституту зазначають, що через негативні демографічні тенденції в Росії загострюється дефіцит робочої сили, зростає технологічне відставання від розвинених країн і Китаю, скорочуються доходи від експорту вуглеводнів та сировинна рента. Водночас збільшується оборонне навантаження на бюджет і посилюється санкційний тиск.
За таких умов, вважають в ІНП, збалансувати бюджет РФ можливо лише шляхом обмеження видатків. У поєднанні з високою ключовою ставкою це, на думку аналітиків, “зумовлює погіршення економічної ситуації у 2026 році”.
Фахівці інституту заявляють, що період так званого “керованого охолодження” економіки завершився. У січні-вересні спостерігалася стагнація, а у вересні зростання ВВП у річному вимірі сповільнилося до нуля. Оцінка помісячної динаміки ВВП з урахуванням сезонності свідчить про фактичну зупинку економічного зростання з листопада 2024 року. Прискорення на початку четвертого кварталу експерти розглядають як разовий чинник, зокрема реакцію споживчого попиту на оголошене підвищення ПДВ і перенесення майбутніх покупок.
Структура економічного зростання суттєво звузилася. Якщо у 2024 році обробна промисловість, фінансовий сектор і державне управління забезпечували близько 60% зростання ВВП, то у першому півріччі їхній внесок сягнув 130%, що означає падіння в інших секторах. У промисловості зростають лише виробництва, пов’язані з ВПК, тоді як випуск товарів тривалого споживання та інвестиційної продукції стабільно скорочується.
Особливе занепокоєння в інституті викликає падіння інвестицій. У другому кварталі вони з урахуванням сезонності знизилися на 1,7% порівняно з попереднім кварталом, у третьому – ще на 1,4%. Непрямі індикатори вказують на продовження цієї тенденції.
У третьому кварталі Росстат уперше з 2022 року зафіксував реальне падіння інвестицій – на 3,1% у річному вимірі. Зниження відбулося у двох найбільших напрямах капітальних витрат: в інфраструктуру та в “машини й обладнання”, що, на думку аналітиків, свідчить про припинення зростання економічного потенціалу.
Експерти зазначають, що інвестиційна криза перейшла у відкриту фазу. За оцінками аналітичних центрів, інвестиційна активність продовжує знижуватися, а пропозиція інвестиційних товарів залишається близькою до мінімальних показників минулих років.
Своєю чергою, МВФ і Світовий банк прогнозують для Росії кілька років стагнації з темпами зростання близько 1% на рік.
-
Територія миру? Майбутня зустріч в Маямі
Нова зустріч між Україною та Сполученими Штатами очікується в Маямі на рівні переговорних груп найближчими днями. Можливо переговори пройдуть на вихідних або трохи пізніше, саме після контактів між американською стороною та Росією.
За інформацією західних ЗМІ, в Маямі буде обговорено кілька важких пунктів: гарантії безпеки та відновлення економіки України. В обговореннях бтакож братимуть участь військовослужбовці, плануються “огляди карт”. Підготовка до Маямі Інформацію про переговори на американській території підтверждив президент України Володимир Зеленський. Спілкуючись із журналістами через WhatsApp на борту літака, що вилітав з Німеччини, Зеленський сказав, що українська та американська команди завершують роботу над документами, які визначатимуть наступний етап переговорів.
“Сьогодні чи завтра ми завершимо роботу над документами. Потім американська команда проведе консультації з росіянами. Після цього переговірники зустрінуться з президентом США, а потім наші команди знову зберуться в Сполучених Штатах. Це може статися навіть цими вихідними”, – сказав Зеленський.
Результати переговорів визначатимуть наступні кроки, зокрема, чи може відбутися зустріч на рівні лідерів між Україною та США, додав президент. Берлінські переговори набирають обертів Повідомлення від Зеленського прозвучало після двох днів переговорів у Берліні 14-15 грудня між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо мирної ініціативи, що підтримується Дональдом Трампом. Зеленський взяв участь у переговорах разом зі спеціальним посланником Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Американські чиновники заявили, що під час зустрічі було досягнуто значного прогресу. За їхніми словами, учасники переговорів досягли консенсусу з кількох питань, які вважаються критично важливими для майбутньої мирної угоди.
Найбільшого прогресу досягнуто щодо масштабного пакету заходів безпеки для України, який неодноразово називали найсильнішим з коли-небудь запропонованих.
Західні посадовці заявили, що гарантії “подібні до статті 5”, але йдуть далі, включаючи механізми військового нагляду, перевірки, стримування та усунення конфліктів. Камінь спотикання Незважаючи на ознаки прогресу, територіальні питання та довгострокові гарантії безпеки залишаються найскладнішими частинами переговорів.
Зокрема, як пише видання Axios, Україна та США розділилися через територіальне питання. За інформацією ЗМІ, план США передбачає відхід України з приблизно 14% Донецької області, який вона контролює, але на який претендує Росія. В останньому проекті ця ділянка має стати демілітаризованою “вільною економічною зоною”.
Зеленський публічно поставив під сумнів дії Росії після виведення українських військ, а також заявив, що лише український народ може погодитися на територіальні поступки, можливо, шляхом референдуму.
Виступаючи вже після завершення переговорів у Берліні в понеділок, Зеленський заявив, що не вважає, що США “вимагають” від України поступитися територією, про яку йде мова, а ігнорують вимоги Росії. Джерела, обізнані з ситуацією, в коментарі для Axios назвали переговори щодо території “складними”.
Американський чиновник також заявив, що Україна сама вирішуватиме, як вирішувати територіальне питання. Однак додав, що решта пропозиції США, включаючи найсильніші гарантії безпеки, запропоновані на сьогодні, “не залишатимуться на столі вічно”. -
Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ
Генеральна Асамблея ООН відтермінувала голосування за резолюцію стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України на четвер. Про це повідомляє Укрінформ.
Як зазначається, голосування за низку резолюцій, зокрема й українську, перенесли на іншу дату, оскільки Генасамблея не вклалася у відведений час.
Затримки з розглядом проєктів резолюцій спричинені переважно позицією Сполучених Штатів, які вимагають голосування за кожен проєкт із соціальної та гуманітарної проблематики, де є згадка про Цілі сталого розвитку, гендерні питання, а також інклюзивність, різноманітність і рівність.
Раніше загальні документи ухвалювалися консенсусом, проте США виступають проти включення цих питань до будь-яких документів ООН.
Тож нині колишні так звані консенсусні резолюції ухвалюються переважною більшістю голосів, проти виступають США, Ізраїль і часом Аргентина.
Розгляд документа очікується в другій половині дня 18 грудня (після 22:00 за київським часом). -
DeepState: РФ захопила Серебрянку і має просування
Російські загарбники окупували село Серебрянку та просунулась поблизу ще чотирьох населених пунктів на Донеччині. Про це повідомили аналітики проєкту DeepState на своєму Telegram-каналі.
“Ворог окупував Серебрянку, а також просунувся поблизу Дронівки, Свято-Покровського, Званівки, Пазено, у Сіверську та Переїзному”, – йдеться в повідомленні.
Раніше в DeepState повідомили, що російські окупанти просунулися під Мирноградом в Донецькій області.
Також DeepState писав, що російські війська станом на 7 грудня мають часткові просуння на Запоріжжі та Донеччині.
DeepState повідомив про просування РФ на Донбасі