Президент США Дональд Трамп запровадив обмеження стосовно в’їзду до країни для громадян ще п’яти країн. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляє Білий дім.
“США повинні проявляти надзвичайну пильність у процесі видачі віз та імміграції, аби виявити ще до в’їзду або допуску до Сполучених Штатів іноземних громадян, які мають намір завдати шкоди американцям чи нашим національним інтересам”, – указується в документі.
Відтепер повністю обмежується в’їзд громадян Буркіна-Фасо, Малі, Нігеру, Південного Судану та Сирії – на додаток до списку, який уже містить 12 країн. Крім того, повні обмеження були запроваджені для осіб, які мають проїзні документи, видані Палестинською адміністрацією. У цих країнах, за оцінками адміністрації Трампа, слабкий контроль за видачею документів або високі ризики, пов’язані з безпекою.
Автор: admin
-

Трамп заборонив в’їзд до США для громадян низки країн
-

ЗМІ дізналися деталі мирного плану по Україні
Представники США та європейських країн напрацювали проєкти двох документів, що містять план з підтримки України після досягнення мирної угоди. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомило видання The New York Times з посиланням на джерела.
Зазначається, що план передбачає зміцнення української армії, розгортання європейських військ на території країни для стримування нового вторгнення і більш активне використання американської розвідки.
Друга частина угоди, яку співрозмовники видання охарактеризували як “оперативний документ між військовими”, містить більш детальну інформацію. Зокрема, у ньому викладено, як війська США та Європи співпрацюватимуть із ЗСУ для запобігання спробам Росії захопити більше територій.
Наразі жоден документ поки що оприлюднено не було. Однак, за словами обізнаних осіб, у документі містяться “конкретні директиви, покликані заспокоїти Україну в різних сценаріях можливого вторгнення Росії”. Неназваний американський чиновник зазначив, що там “дуже конкретно” описується, як стримувати подальші атаки РФ і карати Москву, якщо вони відбудуться.
Зокрема, першочерговим завданням називають збільшення чисельності Збройних сил України до 800 тисяч у мирний час. За час війни чисельність української армії збільшилася майже до 900 000 осіб.
Але такі сили потребуватимуть “стійкої та значної підтримки” України. Європейський дипломат сказав, що в документі перераховані “дуже конкретні” деталі про військове обладнання, яке необхідне Україні. Однак він не уточнював, про що йдеться.
Також, за даними видання, у документі викладено деталі про військові сили під керівництвом Європи, які допомагатимуть Україні, діючи всередині країни для забезпечення безпеки в повітряному і морському просторі. Докладної інформації про те, які країни розмістять в Україні свої війська, немає. Очікується, що базуватися вони будуть на заході країни.
Водночас прописано, як саме Сполучені Штати допомагатимуть виявляти спроби Росії організувати операції під хибним прапором, що можуть дати їй привід для відновлення військових дій проти України.
Європейські чиновники вперше за довгий час заявили про хорошу співпрацю з американськими переговірниками та президентом Трампом. -

Стармер наказав терміново перевірити іноземне втручання у політику – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер ініціював термінову перевірку масштабу іноземного втручання у британську політику. Таке розпорядження було зроблене на тлі підготовки змін до законодавства щодо посилення правил політичних пожертвувань, повідомляє у вівторок, 16 грудння, Sky News.
“Міністри ініціювали швидке розслідування щодо чинних фінансових правил щодо пожертв та виборчих гарантій, про результати якого буде повідомлено наприкінці березня”, – інформує Sky News.
Зазначається, що розслідування є прямою реакцією на ув’язнення Натана Гілла, колишнього лідера партії Reform UK в Уельсі, який зізнався, що прийняв десятки тисяч фунтів готівкою за проросійські заяви в ЗМІ та Європейському парламенті.
У цій справі офіцери заявили, що, на їхню думку, деякі особи, причетні до неї, мають прямий зв’язок із російським диктатором Володимиром Путіним.
Перегляд очолить Філіп Райкрофт – колишній постійний секретар департаменту з Brexit. За словами чиновників, він має оцінити ефективність чинних правил і запропонувати можливі зміни. Очікується, що звіт буде представлено наприкінці березня. -

Рада управління людськими ресурсами 2025
Колеги! 16 грудня відбудеться засідання Ради управління людськими ресурсами державної служби при НАДС, яке стане майданчиком для обговорення ключових аспектів розвитку державної служби в Україні.
У фокусі заходу:
актуальні зміни законодавства у сфері державної служби та hrm;
сучасні тенденції та інновації в управлінні людськими ресурсами;
нагородження переможців всеукраїнського конкурсу «Кращі практики управління персоналом».Захід відбудеться онлайн.
Запрошуємо долучитися до спільного формування сучасної державної служби!
-

У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -

Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що шанси Євросоюзу на укладання угоди про використання на користь України заморожених активів РФ є “50 на 50”. Про це він у вівторок, 16 грудня сказав в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
Мерц зазначив, що ЄС повинен ухвалити рішення щодо “репараційної позики”, оскільки Україна потребуватиме фінансування ще принаймні два роки після того, як у першому кварталі 2026 року закінчиться поточний раунд європейського фінансування.
“У всій Європі є застереження, і я добре розумію ці застереження. Але… якщо ми не діятимемо зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити цей наступ російської армії, то коли ж ми це зробимо?”, – сказав він. -

Парламентський день 16.12.2025
🔹 Робота народних депутатів України у програмі Парламентський день
📍Пам’ять та суспільна єдність: Верховна Рада попередньо закріпила хвилину мовчання за загиблими внаслідок війни
📍Пошкоджена російськими дронами ЧАЕС: Україна разом із МАГАТЕ працюватиме над відновленням інфраструктури Чорнобильської АЕС
📍Продукти стануть безпечнішими для споживача: Україна переходить на європейські стандарти у ветеринарній медицині
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
https://whatsapp.com/channel/0029VaW9N0DCXC3HcKf2d23p#парламентськийдень #україна #новини #війна #рада
-

Без перемир’я на Різдво. РФ проти
Росія відкинула заклик канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до перемир’я у війні проти України на час Різдва. Кремль заявив, що таке перемир’я залежатиме від того, чи буде досягнуто мирної угоди.
Перемир’я не буде
“Ми будемо робити все, щоб звертатися далі до росіян, до російського уряду, щоб хоча б на час Різдва припинити бойові дії. Тому що протягом останніх тижнів і місяців війна в основному знищує цивільне населення, садочки, школи, це терор цивільного населення в Україні. І, можливо, російський уряд має залишки людяності і може залишити людей у спокої на кілька днів хоча б протягом Різдва”, – заявляв Мерц.
Він припускав, що якщо таке перемир’я відбудеться, це може бути початком конструктивних тверезих переговорів, які приведуть до тривалого миру в Україні.
“Ми хочемо миру. Ми не хочемо перемир’я, щоб дати перепочинок Україні і підготуватися до продовження війни”, — сказав представник Кремля Дмитро Пєсков.
Росія вже не раз відмовлялася від пропозицій перемир’я або припинення вогню.
“Ми хочемо зупинити цю війну, досягти наших цілей, забезпечити наші інтереси і гарантувати мир в Європі на майбутнє”, — сказав також Пєсков.
Що далі з переговорами
Після переговорів України і США в Берліні американська сторона планує взаємодію з Москвою, після чого має знову відбутися американо-українська зустріч – ймовірно, вже наступних вихідних.
“Далі Сполучені Штати Америки, я думаю, найближчими днями проведуть консультації з росіянами, а після цього проведуть консультації з президентом США, після цього наші команди зустрінуться. Я думаю, наші переговорні команди зустрінуться в Сполучених Штатах Америки найближчим часом – думаю, може, навіть на вихідних”, – сказав він.
“А далі, після, відповідно, цієї зустрічі, буде видно. Будемо думати про зустріч на рівні лідерів, принаймні з президентом Сполучених Штатів… Я думаю, що коли ми доопрацюємо документи або наблизимося ближче до остаточного варіанту документів, – ми з ним зустрінемося”, – додав Зеленський.
Крім того, Зеленський на брифінгу згадав, що хотів би провести зустріч у такому форматі, як це було в Берліні, у Києві.
“Ми зустрілися у такому форматі вперше… Я хотів, щоб і Стів (Віткофф), і Джаред (Кушнер), і Гринкевич (головнокомандувач Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич), головний військовий представник команди Сполучених Штатів, і інші – я дуже хотів, щоб ми в цьому колі спілкувалися у Києві. Я знаю, що з тих чи інших причин американська команда не приїхала до нас. У мене до них немає жодних питань”, – сказав він.
Зеленський зазначив, що незважаючи на багато раундів детальних переговорів про можливі гарантії безпеки, деякі питання залишаються невирішеними – зокрема, щодо того, чи будуть ці гарантії безстроковими.
“Я не можу сказати, на скільки років це, і чи будуть ті чи інші гарантії обмежені якимись строками. Ми це ще не обговорюємо”, – заявив він, розповідаючи про переговори з США.
Натомість Зеленський зазначив, що ключовою і дуже важливою для України вимогою є те, що ці гарантії “повинні бути проголосовані в Конгресі США”. “Ми віримо, що такі (ратифіковані Конгресом) гарантії працюватимуть”, – пояснив він.
Володимир Зеленський повторив тезу про те, що обговорювані гарантії безпеки побудовані за принципом статті 5 Вашингтонського договору НАТО, хоча не деталізував, що саме вкладається в цей термін.
Втім, навіть у разі погодження гарантій Україна не матиме впевненості в тому, що агресія точно не повториться, пояснив президент. Тому окремою позицією в переговорах щодо гарантій безпеки є порядок дій партнерів у разі, якщо незважаючи на наявні гарантії, Росія здійснить новий напад на Україну.
“Ми хочемо розібрати, як реагуватимуть партнери на повторну агресію. Повірте, я ставлю партнерам не дуже комфортні питання, – розповів він, – Також, якщо буде агресія, як реагуватимуть Сполучені Штати Америки? Як діятимуть партнери європейські? Як реагуватиме світ? Санкції, зброя, відповіді на морі, на полі бою тощо.”.
Крім того, президент Зеленський на пресконференції кілька разів підкреслив, що окремою гарантією безпеки, на думку України, є членство в Європейському Союзі, “тому що це геополітичне рішення”.
Пєсков заявив, що Москва поки не отримала інформації про результати переговорів, що відбулися в Берліні, щодо плану припинення війни в Україні. -

Активи Росії для України. ЄС ближче до рішення
Країни Європейського союзу наблизилися до рішення про використання для допомоги Україні заморожених російських активів, повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела. Більшість країн ЄС виступають за використання цих коштів для репараційного кредиту Україні, але до останнього моменту проти цього виступала Бельгія, де знаходиться більша частина активів. Брюссель заявляє, що не хоче брати на себе всі пов’язані з використанням активів юридичні та фінансові ризики.
Скільки грошей
В ЄС заморожено 210 млрд євро, зокрема 185 млрд — у Бельгії, 18 млрд — у Франції та менші суми — у Люксембурзі, Німеччині та Швеції.
Спочатку європейські країни пропонували використовувати для фінансування України у 2026 та 2027 роках лише активи, які знаходилися у Бельгії. Але Брюссель наполягав, що погодиться на це лише за умови участі інших власників російських коштів.
Робота з Бельгією
Посли ЄС у понеділок були змушені вести переговори до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати використання заморожених російських активів для фінансування України, однак бельгійська сторона вимагає додаткових гарантій, повідомляє Politico.
Як пише видання, посли ЄС були “заблоковані” у будівлі Європейської ради до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати плани використання 210 млрд євро російських активів для фінансування України до 2027 року.
Бельгія фактично хоче, щоб їй компенсували будь-які витрати, які вона може понести в майбутньому у зв’язку з використанням російських активів. З цим поки що не всі в Євросоюзі згодні.
Інші проблеми
ЄС вимагає від країн-членів розірвати двосторонні договори з Росією про інвестиції. Москва та російські олігархи використовують їх, щоб боротися з санкціями у судах, і вони також можуть стати підставою для позовів у зв’язку з використанням активів.
Франція вимагає, щоб Україна використовувала репараційний кредит лише для купівлі зброї в Європі.
Президент України Володимир Зеленський підкреслює безальтернативність рішення щодо заморожених активів Росії.
Він заявив, що Україна розраховує повністю використати 210 млрд євро заморожених російських активів у ЄС протягом кількох років – для того, щоб перекрити невідкладні фінансові потреби.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 млрд євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів”, – заявив він.
Президент підкреслив, що Україна хотіла б використати кошти РФ на відновлення, але вартість завданої шкоди вже така, що її не покрити наявними арештованими грошима.
“Безумовно, ми дуже хотіли б використати це на відновлення нашої держави… Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Але все одно навіть 210 млрд буде недостатньо. Сума втрат у три рази більша”, – пояснив він.
Враховуючи це, президент підкреслив, що є необхідність пустити кошти РФ на невідкладні витрати, серед яких – витрати на закупівлю зброї. Він не став заперечувати, що зараз Україна зіткнулася зі зменшенням цієї допомоги.
“Заморожені активи могли б збалансувати зменшення підтримки в деяких країнах. Я не бачу можливості для України без цього стояти міцно. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимись незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками”, – заявив він. -

Росія вчетверо збільшила військові витрати з 2021-го – розвідка
Військові видатки федерального бюджету РФ у січні-вересні досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів, що на на 30 % (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 16 грудня.
Проти 2023 року воєнний бюджет РФ збільшився на 95 %, тоді як у порівнянні з 2022 – на 173 %, а щодо 2021 – на 295 %, тобто майже вчетверо.
У відомстві підрахували, що ціна війни для росіян становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину.
Нині на фінансування війни Кремль уже спрямовує 44% усіх зібраних податків і 39% сукупних витрат бюджету РФ.
Загальна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів, або приблизно $542 млрд, що еквівалентно 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів, як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
Втім, відзначили у СЗРУ, попри нарощування оборонного виробництва, російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі. Так, нинішня динаміка демонструє, що ВПК РФ перетворюється на класичну “чорну діру” для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики.
“Такий дисбаланс вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання”, – резюмували у відомстві.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим