Автор: admin

  • Зеленський провів першу розмову з Навроцьким

    Зеленський провів першу розмову з Навроцьким

    Президент України Володимир Зеленський провів першу розмову з обраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Про це він повідомив у Телеграм в четвер, 31 липня.
    “Сьогодні була хороша наша перша розмова з обраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Привітав із перемогою на виборах 1 червня та побажав успіху. Розраховуємо, що Польща й надалі залишатиметься нашим надійним партнером і союзником”, – написав глава держави.
    Зеленський запевнив, що Україна цінує всю підтримку, надану Польщею від самого початку повномасштабної війни: військову, політичну та гуманітарну. Він розповів про наслідки чергової масованої атаки Росії.
    “Поінформував про наслідки цього обстрілу та про ситуацію на фронті. Для нас дуже важливо, щоб Польща продовжувала допомагати Україні. Адже ми захищаємо не лише себе, а й усю нашу Європу, і зокрема Польщу”, – зазначив Зеленський.
    За його словами, обговорювалиь ключові події, які відбудуться найближчими місяцями.
    “Домовилися про обмін візитами, під час яких обговоримо всі актуальні питання двосторонньої співпраці. Обов’язково визначимо формати взаємодії, які дадуть реальний результат для наших країн, наших людей. Дякую за готовність працювати разом і запевнення в подальшій підтримці України”, – резюмував президент.
    У свою чергу речник Навроцького Рафал Лешкевич у соцмережі X повідомив, що розмова відбулася з ініціативи Зеленського.
    “Кароль Навроцький наголосив, що співпраця між двома країнами має грунтуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом воєнного злочинця Владіміра Путіна. Тож Україна, що бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться у його заяві.
    Однією з центральних тем розмови була історична політика.
    “Кароль Навроцький заявив, що він є голосом нації, яка вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент оголосив, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів речник.

  • Питання життя і смерті: Тренер Бешикташа налаштований на реванш із Шахтарем

    Питання життя і смерті: Тренер Бешикташа налаштований на реванш із Шахтарем

    Головний тренер Бешикташа Оле Гуннар Сульшер поділився своїми очікуваннями від матчу-відповіді із Шахтарем. Як відомо, у першому поєдинку “гірники” впевнено розбили турецький гранд. У матчі-відповіді Сульшер сподівається, що його команда зможе забити швидкий гол, а потім і зовсім довести справу до перемоги.
    “Дуже важливо – забити швидкий перший гол. Нам потрібно почати гру сміливо і натиснути на суперника. Ми проаналізували Шахтар. Нам потрібно забити два голи. Ми повинні краще себе показати в цьому матчі. Команда наполегливо працювала протягом тижня. Перший тайм матчу закінчився, зараз буде зіграно другий тайм. Забити швидкий перший гол дуже важливо, це питання життя і смерті”, – заявив тренер. Раніше також стало відомо, що суддя, знайомий з ігор українських збірних, розсудить Шахтар та Бешикташ.

  • Український врожай 2025: чи вистачить зерна та що буде з цінами | Денис Марчук

    Український врожай 2025: чи вистачить зерна та що буде з цінами | Денис Марчук

    Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #врожай2025 #жнива #агросектор #українськезерно #продовольчабезпека #цінинапродукти #експортзерна #аграріїУкраїни #новиниАПК #ВсеукраїнськаАграрнаРада #ДенисМарчук #посуха #збірврожаю #сільськегосподарство #економікаУкраїни

  • Іран вимагає компенсації від США для відновлення перемовин

    Іран вимагає компенсації від США для відновлення перемовин

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран не повернеться до ядерних переговорів із США без компенсації за шкоду, завдану під час нещодавнього конфлікту з Ізраїлем, в якому Вашингтон взяв участь.Про це пише Financial Times у четвер, 31 липня.
    США повинні виплатити Ірану компенсацію за завдану шкоду, перш ніж відновляться ядерні переговори, заявив міністр.
    “Вони мають пояснити, чому атакували нас під час переговорів, і мають гарантувати, що це не повториться”, – сказав Арагчі. – “І вони мають компенсувати ту шкоду, яку завдали”.
    Глава МЗС, який також є головним ядерним переговорником Ірану, повідомив, що під час і після війни обмінювався повідомленнями з представником США Стівом Віткоффом.
    “Шлях до переговорів вузький, але не неможливий. Я маю переконати своє керівництво, що інша сторона йде з реальною рішучістю до вигідної для обох угоди”, – зазначив він.
    За словами Арагчі, Віткофф намагався переконати його в можливості відновлення переговорів і вже запропонував їх поновити. Водночас іранський дипломат наголосив: “Ми потребуємо реальних заходів з відновлення довіри з їхнього боку”.
    Ці заходи, за його словами, мають включати фінансову компенсацію та гарантії того, що Іран більше не зазнає нападів під час перемовин.
    Збройний конфлікт між Іраном і Ізраїлем спалахнув 13 червня – за два дні до запланованого шостого раунду непрямих переговорів між Арагчі та Віткоффом.
    Ізраїль завдав ударів по ядерних об’єктах, знищив значну частину ППО Ірану та ліквідував щонайменше 13 ядерних науковців.
    США долучилися до конфлікту, атакувавши три ядерні об’єкти в Ірані – Фордо, Натанз та Ісфахан. Для цього вони використовували спеціальні протибункерні бомби, оскільки Іран сховав свої ядерні об’єкти глибоко під землею.
    Арагчі вперше публічно підтвердив атаку на третій – новий збагачувальний об’єкт поблизу Ісфахана.
    “Наскільки мені відомо, підготовка до збагачення там була завершена, але об’єкт ще не працював, коли його атакували”, – зазначив він.
    Попри війну, Арагчі повідомив, що у серпні планує переговори з МАГАТЕ щодо нової моделі співпраці.
    Хоча, за оцінками Заходу, ядерна програма Ірану зазнала суттєвих пошкоджень, її не знищено повністю. Очікується, що Іран зберіг щонайменше частину 408 кг урану, збагаченого до 60%.

  • Зеленський назвав головну особливість нічого удару РФ по Києву

    Зеленський назвав головну особливість нічого удару РФ по Києву

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що нічна атака на Київ була спеціально прорахована таким чином, щоб перевантажити систему протиповітряної оборони.
    “Атака була дуже підлою та спеціально прорахованою так, щоб перевантажити систему ППО. Київ був основною мішенню для “шахедів”, інших дронів і ракет, але також є пошкодження в інших наших регіонах”, – зазначив президент.
    За його словами, рятувальні роботи триватимуть стільки, скільки потрібно для з’ясування долі кожної людини.
    “Сил і засобів достатньо. Я вдячний кожному, хто працює для порятунку людей і надає допомогу”, – додав Зеленський.

  • Пленарне засідання Верховної Ради України 31.07.2025

    Пленарне засідання Верховної Ради України 31.07.2025

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #Рада #РадаОнлайн #ПленарнеЗасідання

  • Стало відомо, де найбільше вирощують кавунів в Україні

    Стало відомо, де найбільше вирощують кавунів в Україні

    Полтавщина перша серед регіонів за площами вирощування кавунів і динь – в області засіяли понад п’ять тисяч гектарів баштанних культур. Попри збільшення посівів, урожай очікується на рівні минулого року через холодну весну. Про це інформує Суспільне, посилаючись на дані департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА у четвер, 31 липня.
    “Цьогоріч на Полтавщині засіяли понад п’ять тисяч гектарів кавунів та динь. Відтак регіон посів перше місце в Україні за площами вирощування баштанних культур”, – мовиться у публікації.
    У регіоні засіяли кавунами на дві тисячі гектарів більше проти минулого року. Втім, збір баштанних очікується на рівні минулого року – близько 80 ц/га.
    На врожайність баштанних вплинула холодна весна. Через несприятливі погодні умови навесні терміни масового дозрівання та збирання плодів зсунулися на два тижні. Зауважується, що масово плоди почнуть дозрівати з другої половини серпня.
    “До 90-х за кліматичними умовами цей регіон був не для баштану. Було важко виростити. І можна було вирощувати тільки напівпарниковим методом, а зараз опадів все менше й менше. Одного року по Устивицькій сільській раді 48 міліметрів за все літо випало”, – розповів голова фермерського господарства Григорій Хан.

  • Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону

    Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону

    Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
    Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
    Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
    Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
    Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.

  • Перша австралійська ракета-носій розбилася одразу після старту

    Перша австралійська ракета-носій розбилася одразу після старту

    Перша австралійська ракета-носій Eris розбилася через 14 секунд після старту під час спроби вийти на орбіту з території країни. Про це АР.
    Запуск відбувся вранці 30 липня поблизу міста Боуен на півночі штату Квінсленд.
    Відомо, що ракета Eris, розроблена компанією Gilmour Space Technologies, є першою орбітальною ракетою-носієм австралійського виробництва, призначеною для виведення невеликих супутників у космос.
    Хоча ракета не вийшла на орбіту, компанія Gilmour Space Technologies назвала запуск частково успішним – всі чотири гібридні двигуни працювали, і ракета пробула у польоті 14 секунд, а двигуни працювали загалом 23 секунди. І це при тому, що раніше Австралія мала лише два орбітальні запуски за понад 50 років.
    За словами гендиректораGilmour Space Technologies АдамаГілмора, навіть такий короткий політ – це прорив для приватної космічної компанії в Австралії.
    В свою чергу мер регіону Рай Коллінз назвав запуск “величезним досягненням”, яке відкриє нові горизонти для розвитку космічної галузі у країні.
    Як відомо, компанія Gilmour Space Technologies отримала від уряду Австралії грант у розмірі 5 мільйонів австралійських доларів на розробку ракети Eris і вже уклала угоди на понад 50 мільйонів австралійських доларів для подальшого розвитку космічних технологій.

  • Чому ВВП України зростає повільно і які є прогнози на майбутнє

    Чому ВВП України зростає повільно і які є прогнози на майбутнє

    НБУ про стан української економіки У НБУ кажуть, що зростання ВВП у першому півріччі було стриманим. “Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, ці чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці.
    Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.
    Загалом економічне зростання ВВП України залишається нестійким. Про це йдеться у липневому Макроекономічному та монетарному огляді регулятора.
    За оцінками НБУ, інфляція – вище цільових рівнів ЦБ. У травні вона сягнула свого піку (15.9% р/р), але вже в червні повернулася до зниження, передусім за рахунок високої минулорічної бази порівняння адміністративно регульованих цін. “Водночас зниження інфляції було повільнішим, ніж передбачалося квітневим прогнозом, через збереження високих темпів зростання цін на продукти харчування”, – констатують в НБУ. Діяльність у низці секторів промисловості сповільнилася на тлі ремонтів потужностей, погіршення цінової кон’юнктури та обстрілів з боку РФ.
    Своєю чергою обсяг послуг транспортної галузі скорочувався через вичерпання минулорічних запасів агропродукції й повільні темпи жнив. Водночас потреби сектору безпеки та оборони підтримували пожвавлення будівництва, а торгівля і споживчий попит і надалі стійко зростали.
    Тривало розширення пропозиції на ринку праці: зростання кількості резюме випереджало зростання кількості вакансій. Це сприяло полегшенню пошуку працівників, хоча дефіцит робочої сили залишається високим та стимулює подальше підвищення зарплат.
    У травні зовнішньоторговельний дефіцит залишився майже на рівні квітня. Водночас обсяги міжнародної фінансової допомоги відчутно скоротилися, що призвело до зниження резервів. Проте завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів у червні зростання резервів відновилося.
    Дефіцит державного бюджету в червні дещо звузився. Бюджетні потреби фінансувалися за рахунок міжнародної допомоги.
    Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики та збереження в червні облікової ставки на рівні 15.5% підтримували інтерес до строкових гривневих активів. Останнє було важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку: чистий попит на іноземну валюту залишався стриманим, а курсові коливання – помірними. Причини уповільнення економіки На думку експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) сільське господарство стало одним з головних чинників уповільнення економіки. У І кварталі валова додана вартість (ВДВ) скоротилась на 4,3% (через тваринництво), а в червні падіння прискорилося до 19% до попереднього року через пізніший початок збору озимих культур.
    Своєю чергою, видобувна промисловість залишається у кризі. “Через окупацію Україна втратила кілька вугільних шахт на сході країни, а газове видобування постраждало через удари російськими дронами та ракетами. Крім того, обстріли, логістичні проблеми, брак робочої сили є причинами падіння в цій галузі”, – кажуть в ІЕД. Будівництво також показало значне падіння у І кварталі через скорочення урядових витрат на фортифікації та менші обсяги житлового будівництва. У ІІ кварталі темпи падіння, сповільнились.
    Транспорт продовжує скорочуватися. Основними причинами є зупинка транзиту російського газу до ЄС та зменшення залізничних перевезень зерна через вичерпання запасів попередніх років.
    Торгівля у І та ІІ кварталах зростала переважно завдяки роздрібній торгівлі на тлі стабільних доходів населення. Прогнози на майбутнє Прогнози щодо того, яким буде ВВП в майбутньому різняться.
    Так, НБУ погіршив свій прогноз щодо зростання економіки у 2025 р. з 3,1% до 2,1%.
    Темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 рр.
    Водночас голова НБУ зазначив, що у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.
    ІЕД теж переглянув свою оцінку зростання реального ВВП на 2025 р. вниз. На їх думку, швидше за все темпи зростання економіки у 2025 р. будуть ближчими до 2%, а не 3%, як вониочікували раніше.
    Своєю чергою Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International (RBI) оцінює, що зростання ВВП України у 2025 р. складе 3,5%, а прогноз на 2026 р. – 4,5%. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому звіті RBI за I півріччя цього року.
    Згідно з документом, в Україні війна “продовжує тиснути на економіку та затримувати відбудову”.
    В банківській групі заявили, що шанси на припинення вогню найближчим часом невеликі, триваючі та посилені обстріли цивільної та промислової інфраструктури створюють серйозні виклики для України. Крім того, ЦБ, ймовірно, залишатиметься обережним через постійний інфляційний тиск. “Проте ми очікуємо зростання економіки у 2025 р. за умови, що країна продовжуватиме отримувати достатню підтримку від своїх союзників”, – кажуть експерти RBI В інвесткомпанії Dragon Capital очікують прискорення ВВП в другій половині року. “Ми очікуємо, що зростання реального ВВП прискориться в другій половині року і сягне 2% за результатами року завдяки відсутності суттєвих дефіцитів електроенергії та руйнувань критичної інфраструктури, хоча нестача кваліфікованої робочої сили й надалі обмежуватиме потенціал економіки”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі Dragon Capital повідомили. У Dragon Capital прогнозують подальше сповільнення темпів зростання реального ВВП у 2026 р.до 1,5% р/р в сценарії “тривалої війни”. Рушієм економічного зростання залишиться сектор ВПК за умови збільшення його фінансування з бюджету та від партнерів.
    За оцінками аналітиків компанії, виробництво сектору може наблизитись до 20 млрд дол. у 2026 р., збільшившись більше ніж в два рази з 9 млрд дол. у 2024 р.. Економіку також підтримуватиме стійкий споживчий попит, який підживлюватиметься ростом номінальних зарплат та сповільненням інфляції. Стримуватимуть економічний розвиток виробничі втрати, спричинені війною, та дефіцит робочої сили.
    У разі досягнення стійкого перемир’я на початку 2026 р., зростання ВВП може прискоритися до 5% р/р завдяки зростанню споживання та відновленню інвестиційної активності на тлі зниження безпекових ризиків, початку відбудови і часткового повернення біженців.
    Вікторія Хаджирадєва