Автор: admin

Нові місця розміщення Покидаючи, можливо назавжди, рідну домівку, мешканці прифронтових населених пунктів хотіли б на новому місці знайти не тимчасовий притулок, а більш-менш стабільне нове місце для життя. “Сьогодні я у Павлограді (Дніпропетровської області – ред.) разом з урядовою та рятувальною командою. Центр (Транзитний центр, до якого спочатку привозять евакуйованих, щоб направити звідти їх на тимчасове місце проживання – ред.) тут працює на межі можливостей – лише цього літа евакуйовано понад 52 тисячі людей з Донеччини та Дніпропетровщини, серед них тисячі дітей і сотні маломобільних груп населення”, – заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, щоб розвантажити цей центр, відкривають нові транзитні пункти у Лозовій та Волоському. А до кінця місяця в 15 областях і в Києві буде підготовлено щонайменше 30 тисяч місць, у тому числі й для маломобільних людей.
Укрзалізниця щодня перевозить тисячі евакуйованих додатковими вагонами. Залучені міністерства і служби – від розгортання нових центрів до підготовки інфраструктури до зими. “Наше завдання – щоб ніхто не залишився сам на сам із запитанням “куди їхати”. Дякую рятувальникам, волонтерам і громадам, які щодня допомагають українцям у дорозі до безпеки”, – підсумувала очільниця уряду. Більшість людей виїжджають самотужки Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін у коментарі “Єдиним новинам”сказав, що 52 515 людей, евакуйованих з початку червня з прифронтових областей, – лише п’ята частина від усіх, хто потребує евакуації.
З кожним днем темпи евакуації зростають: майже 70% людей, які виїхали протягом літа з Донеччини, зробили це в останні тижні. Тим часом у Дніпропетровській області кількість евакуйованих зменшується – більшість людей виїжджають самостійно. І лише кожен п’ятий звертається по допомогу і користується транзитним пунктом у Павлограді. “80% людей самостійно здійснюють евакуацію, і лише близько 20% потребують розміщення у місцях тимчасового проживання. Разом з тим, дуже багато громад розуміють, що люди, які виїжджають з небезпечних регіонів, – це великий потенціал для них. Тому вони активно інтегрують їх у життя громади, допомагають з розміщенням та працевлаштуванням”, – наголосив Рябикін. Загалом на Дніпропетровщині діють шість проміжних евакуаційних пунктів, розрахованих на короткострокове перебування сімей з дітьми, людей з інвалідністю та маломобільних груп.
Зокрема, тимчасовий евакопункт на 200 місць облаштований і в Краматорську. Проте пункт у Павлограді є ключовим центром для тимчасового розміщення: щодня він приймає в середньому по 400 людей, які можуть отримати там фінансову, гуманітарну (продукти, гігієна) та медичну допомогу. Також їм надають юридичні та психологічні консультації, допомагають з житлом і квитками для подальшої подорожі.
Мінрозвитку через велике навантаження на Павлоградський центр планує відкрити нові транзитні пункти в інших областях, зокрема – в Київській та Харківській. А до деяких поїздів додадуть евакуаційні вагони: відтепер потяги з евакуаційними вагонами будуть щоденно курсувати з Павлограда до Києва та до Львова.
Усього в Україні нині діють 1088 пунктів для тимчасового проживання людей на понад 75 тисяч місць. Вони заповнені на 90%, а Мінрозвитку планує створити ще понад 5,5 тис. нових центрів.
На думку експертів, існує тісний зв’язок між інтеграцією переселенців в Україні та бажанням біженців повертатися додому з ЄС.
Про це повідомляє Соцпортал.
Одна з причин, яка може зупинити повернення наших з Європи, пов’язана з можливістю знайти роботу. “За даними Ради ВПО Києва, лише 27% переселенців у столиці працевлаштовані. Однією з ключових причин є дискримінація та бюрократичні бар’єри. Наприклад, одна з переселенок отримала відмову в Центрі зайнятості через відсутність паперової довідки про страховий стаж. І це при тому, що згідно з постановою уряду служби мають самостійно запитувати ці дані в електронному вигляді в Пенсійного фонду”, – сказано в публікації. Підтримка прифронтових територій Кабмін почав реалізувати програму підтримки прифронтових регіонів. Уже затверджено перший пакет заходів, який охоплює п’ять ключових напрямів: житло, безпеку, людей, бізнес і здоров’я. Більшість послуг почнуть діяти вже у вересні.
Основні напрями першого пакета такі:
– житло – пільгова іпотека єОселя з державною компенсацією до 70% першого внеску, до 70% виплат по кредиту в перший рік, а також додатково 40 тис. грн на супутні витрати;
– безпека – будівництво укриттів і захисних споруд у школах, дитсадках, закладах культури та громадських просторах;
– люди – виплати на тверде паливо 19 400 грн, компенсація вартості електроенергії за 100 кВт/год на людину щомісяця, безкоштовне харчування для учнів 1-4 класів по всій Україні та 5-11 класів у прифронтових і прикордонних регіонах;
– бізнес – бронювання 75-100% працівників критично важливих підприємств, субсидії аграріям у зонах бойових дій (1000 грн/га), гранти до 400 тис. грн/га на сади і теплиці з компенсацією до 80% витрат.
– здоров’я – підвищені коефіцієнти фінансування для первинної медицини у віддалених громадах та для екстреної медичної допомоги.
Як наголосив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, особлива увага приділяється житлу:
– працює розширена програма єВідновлення – понад 120 тис. родин уже отримали компенсації, а до кінця року виплати отримають ще 60 тис. родин;
– впроваджено дистанційне обстеження житла на територіях бойових дій, а найближчим часом послуга пошириться і на території можливих бойових дій;
– запускаються компенсації для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій;
– програма єОселя розширюється на ВПО та мешканців прифронтових регіонів.
Тим часом триває створення муніципального житла та експериментальних проєктів забудови цілих мікрорайонів для людей, які втратили домівки.
Програма підтримки прифронтових регіонів охоплює 238 громад, де проживає 6,6 млн осіб. Із них 3,7 мільйона – це найбільш вразливі категорії населення.
А найближчим часом планують ухвалити другий пакет заходів, який включатиме спеціальний режим ведення бізнесу на прифронтових територіях, часткове покриття воєнних ризиків, розвиток інфраструктури та громадської безпеки, підвищення зарплат і пенсій для вразливих категорій населення та працівників критичних сфер, а також – додаткові програми допомоги для людей.
Галина Гірак