Автор: admin

  • Келлог їхав у Польщу під час атаки Росії – CNN

    Келлог їхав у Польщу під час атаки Росії – CNN

    Спеціальний посланник президента США з питань України Кіт Келлог прямував у Польщі в ніч проти 10 вересня: саме тоді, коли сталася російська дронова атака на цю країну. Про це повідомляє CNN з посиланням на джерело.
    “Генерал Кіт Келлог, спеціальний посланник Трампа з питань України, прямував до Польщі, коли сталося вторгнення російських безпілотників. Очікується, що він продовжить поїздку в Україну найближчими днями”, – сказано в матеріалі.
    Келлог планував поїздку за дорученням президента США Дональда Трампа.
    Вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір стало першим випадком цілеспрямованої атаки Росії на одну з країн НАТО з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

  • Stellantis представила конкурента Volkswagen ID.3

    Stellantis представила конкурента Volkswagen ID.3

    На автосалоні IAA Mobility у Мюнхені китайська компанія Leapmotor, яка отримує потужну підтримку від концерну Stellantis, представила новий електричний хетчбек B05. Модель позиціонують як прямого конкурента Volkswagen ID.3 та MG4.
    Дебютна версія у яскраво-жовтому кольорі демонструє спортивний, сучасний дизайн. Вона нижча й динамічніша за кросовер Leapmotor B10, але базується на тій самій платформі LEAP3.5.
    Розміри B05 становлять 4430×1880×1520 мм при колісній базі 2735 мм. Незважаючи на нижчий профіль, він обіцяє просторий салон. Силова установка – електромотор потужністю 215 к.с. і 240 Нм. Очікується два варіанти батарей: 56,2 і 67,1 кВт·год. Для кросовера B10 старший акумулятор забезпечує до 434 км WLTP, тож легший B05 може показати ще кращий результат.
    Хетчбек отримав безрамкові двері, затемнені фари, об’єднані тонкою смугою, та світлодіодну панель на всю ширину задньої частини. Концепт був оснащений 19-дюймовими чорними дисками, а у 2026 році з’явиться Ultra-версія з агресивнішими аеродинамічними елементами.
    Stellantis безпосередньо долучалася до налаштування шасі – автомобіль отримав збалансований розподіл ваги 50:50 та багатоважільну задню підвіску, характерну для дорожчих моделей. Інтер’єр поки що не показали, але відомо, що він отримає великий центральний дисплей на Snapdragon 8155 з ОС Leap OS 4.0 Plus.
    Ціна ще не оголошена, однак B05 має бути дешевшим за B10, який у Європі стартує від €29 900. За попередніми оцінками, стартова ціна складе близько €25000, що дозволить серйозно конкурувати з Volkswagen ID.3 (€33330 у Німеччині).

  • Потрібно створити повітряний щит над Європою – Зеленський

    Потрібно створити повітряний щит над Європою – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський провів розмови з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні й генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це глава держави повідомив у середу, 10 вересня.

    “Звісно, передусім ми говорили про російські дрони, які цієї ночі знову були випущені по Україні та залетіли в повітряний простір Польщі. Інциденти з одним-двома російськими дронами були й раніше в країнах східного флангу НАТО, зокрема кілька тижнів тому в Румунії. Але цього разу значно більша кількість російських дронів, значно більша наглість – дрони залітали з території не лише України, а й Білорусі. І ми всі однаково розуміємо, що це абсолютно інший рівень ескалації з боку Росії. Має бути відповідна реакція”, – заявив украінський лідер.

    В ході розмови Туск проінформував про наслідки та обставини, які вже вдалося встановити. Зокрема він повідомив, що уламки російських дронів, серед яких були також іранські “шахеди”, знайдені в багатьох містечках і селах.

    Зеленський наголосив, що українські військові ще від ночі передають усю наявну інформацію, і українська сторона продовжує цю співпрацю.

    “Причин такої зухвалої поведінки Росії декілька, і всім вони абсолютно очевидні. Нам треба працювати над спільною системою протиповітряного захисту та створити дієвий повітряний щит над Європою. Україна давно це пропонує, є конкретні рішення. Ми повинні разом реагувати на всі актуальні виклики та бути готовими до потенційних загроз усім європейцям у майбутньому. Так само потрібно спільно значно збільшити фінансування для виробництва дронів-перехоплювачів. Вони вже довели свою ефективність”, – підкреслив президент.

    Глава держави запропонував Польщі допомогу, навчання та досвід у збитті російських дронів, зокрема “шахедів”.

    “Домовилися з Дональдом про відповідну співпрацю на рівні військових. Також будемо координуватися з усіма країнами – членами НАТО”, – зазначив Зеленський.

  • Заяв більш ніж достатньо, а от дій поки дефіцит. Звернення Володимира Зеленського 10.09.2025

    Заяв більш ніж достатньо, а от дій поки дефіцит. Звернення Володимира Зеленського 10.09.2025

    «Від першої години ночі наші військові фіксували рух російських дронів у напрямку кордону з Польщею. Цей рух – не випадковість чи помилка, а цілеспрямований рух. Росіяни задіяли для заходу в польський повітряний простір і нашу територію, і територію Білорусі. Майже два десятки дронів зайшли в Польщу, і з боку України вони завели, схоже, менше половини від загального числа. Прорахована російська активність. І ми бачимо, яка ситуація в підсумку – як складно було із цим упоратись.

    Україна запропонувала Польщі необхідну допомогу з протидією. Ніхто не може гарантувати, що не буде сотень, якщо вже є десятки дронів. Тільки спільні європейські сили можуть дати захист. Ми готові допомогти і технологією, і навчанням екіпажів, і необхідними розвідданими.

    На жаль, станом на зараз Росія не отримала жорсткої реакції глобальних лідерів на те, що росіяни роблять, – реакції саме діями. Заяв більш ніж достатньо, а от дій поки дефіцит».

    Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1295-го дня війни.

  • “Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики

    “Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики

    Російська економіка в серпні мала найменші доходи від вивезення сировини за кордон протягом всіх трьох років великої війни в Україні. Це випливає з даних фінського аналітичного центру CREA.
    У середньому на експорті нафти, газу, нафтопродуктів та вугілля Росія заробляла 564 млн євро на день — на 2% менше, ніж у липні, і на 11% менше, ніж у серпні минулого року.
    Порівняно з піковими значеннями 2022 року, коли експорт викопного палива приносив у країну 1 млрд євро щодня і більше, потоки сировинних доходів звалилися вдвічі, а якщо порівнювати з рівнями 2024 року — приблизно на чверть.
    Доходи від морського експорту нафти у серпні скоротилися на 10% у місячному вираженні та на 9% у річному — до 170 млн євро на день. Виручка від трубопровідного нафтового експорту впала на 20% рік до року — до 62 млн євро на день.
    Найбільшим покупцем російських енергоресурсів, залишається Китай: на нього припадає 40% усіх закупівель, або 5,7 млрд. євро.
    Друге місце посідає Індія (3,6 млрд євро), а третє – Туреччина з часткою 21% (3 млрд євро).
    Скорочення експортної виручки вже вдарило по найбільшим нафтовим компаніям, які зіткнулися з падінням прибутків у 2-3 рази, а також федеральному бюджету, де на податки з нафти і газу припадає кожен четвертий рубль доходів.
    Раніше Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп під час розмови висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.
    Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту

  • МАГАТЕ зафіксувало дрони біля двох українських АЕС

    МАГАТЕ зафіксувало дрони біля двох українських АЕС

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі виразив стурбованість з приводу військових дій поблизу Рівненської і Хмельницької АЕС минулої ночі. Про це йдеться на сайті агентство у середу, 10 вересня.

    “Я глибоко стурбований подіями минулої ночі. За даними наших команд на місці, поблизу цих двох АЕС велися надзвичайно масштабні військові дії, чого в жодному разі не повинно відбуватися. Я знову закликаю до максимальної стриманості у військовому плані поблизу таких об’єктів. Серйозна ядерна аварія не відповідає інтересам нікого і їй необхідно запобігти за будь-яку ціну”, – заявив Гроссі.
    Члени групи МАГАТЕ, які працювали на Хмельницькій та Рівненській АЕС, чули безпілотники, а також постріли, перебуваючи у своїх житлових приміщеннях у містах Нетішин та Вараш, розташованих лише за кілька кілометрів від цих станцій.

    Вранці 10 вересня група МАГАТЕ на Хмельницькій АЕС отримала інформацію про те, що за ніч станція зафіксувала дев’ять безпілотників, що пролітали на відстані всього трьох кілометрів від об’єкта, а Рівненська АЕС повідомила, що спостерігала 13 таких БпЛА у своїй зоні спостереження.
    Гендиректор МАГАТЕ заявив, що подібна військова діяльність поблизу АЕС становить загрозу принципам забезпечення ядерної безпеки під час збройного конфлікту.

    “Увага всього світу – і це справедливо – прикута до вкрай складної ситуації на Запорізькій АЕС, розташованій на передовій. Однак ситуація з ядерною безпекою та фізичним захистом залишається вкрай вразливою і на чотирьох (включаючи Південноукраїнську АЕС та непрацюючу Чорнобильську АЕС – ред.) інших об’єктах, де працюють наші групи, що було наочно продемонстровано вчора ввечері”, – наголосив Гроссі.

  • Сибіга: Україна пропонує Польщі разом збивати цілі

    Сибіга: Україна пропонує Польщі разом збивати цілі

    Україна закликає країни НАТО щонайшвидше ухвалити рішення про збиття російських ракет та дронів в українському повітряному просторі. Україна готова допомогти Польщі в майбутньому відбитті повітряних атак. Про це заявив міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
    Він наголосив, що інцидент з російськими дронами над Польщею – це нова фаза російської агресії. Російський диктатор Володимир Путін демонстративно насміхається з усіх мирних планів західних країн, а надто – США.
    Сибіга підкреслив, що настав час діяти рішуче і засуджень вже недостатньо: необхідна реакція як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівні.
    “Що це означає? Швидке рішення, і ми дуже на це очікуємо, про збиття повітряних російських об’єктів над територією України. Ми вели про це мову з нашими сусідами – з Румунією, з Польщею та іншими сусідами, на території яких вже фіксували подібні випадки: чи падіння уламків, чи порушення повітряного простору” – зазначив він.
    За його словами, важливо надати Україні більше спроможностей у сфері протиповітряної оборони. Партнери мають можливість допомогти в побудові повітряного щита над Україною та позбавити РФ можливостей виготовляти свою “високоточну” зброю.
    Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
    Водночас у Польщі знайшли 10 дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера.

  • Вбивство учнів: колишній вчитель отримав підозру

    Вбивство учнів: колишній вчитель отримав підозру

    Колишньому вчителю повідомили підозру в умисному вбивстві двох школярів у Шаргороді Вінницької області. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в середу, 10 вересня. Керівник обласної прокуратури Олег Ткаленко підписав повідомлення про підозру. Наразі з підозрюваним тривають слідчі дії.

    Нагадаємо, вранці 10 вересня у Шаргороді було виявлено тіла двох школярів із ножовими пораненнями. Невідомий чоловік жорстоко вбив двох підлітків – учнів 10 та 11 класу, які йшли до школи.

    Згодом поліцейські затримали 23-річного колишнього вчителя, який підозрюється у жорстокому вбивстві дітей. Чоловік намагався втекти в напрямку україно-молдавського кордону. За словами мера Шаргорода, вчителя англійської мови звільнили з роботи у березні. З одним з убитих хлопців і нього були конфлікти. У Шаргородській громаді 10-11 вересня оголосили днями жалоби за вбитими старшокласниками.

  • У Франції в навчальному закладі сталась різанина

    У Франції в навчальному закладі сталась різанина

    У Франції внаслідок нападу з ножем у коледжі садівництва постраждали двоє людей. Про це повідомляє BFMTV у середу, 10 вересня.

    Інцидент стався у південному місті Антіб, що на Лазурному узбережжі між Ніццою і Каннами.

    За попередніми даними, молодий чоловік, озброєний ножем, зайшов на територію навчального закладу і поранив двох людей – 52-річну викладачку і 16-річну ученицю.

    Відомо, що 18-річний нападник – колишній учень коледжу. Поліція встановлює мотиви його вчинку.

  • Число жертв серед цивільних в Україні у 2025 році зросла на 40% – ООН

    Число жертв серед цивільних в Україні у 2025 році зросла на 40% – ООН

    Кількість жертв серед цивільних в Україні різко у 2025 році зросла на 40% порівняно з попереднім роком. Зокрема, кількість загиблих зросла на 17%, а поранених – на 46%. Про це повідомляє Монігорингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
    В серпні удари безпілотників ближнього радіусу дії спричинили в Україні більше жертв серед цивільних осіб, ніж будь-яка інша зброя. В результаті загинуло 58 цивільних осіб і 272 дістали поранення.
    У серпневій доповіді ММПЛУ зазначається, що близько 72% усіх жертв було зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема в Донецькій та Херсонській областях.
    Окрім посилення атак на лінії фронту, у 2025 році значно зросло використання зброї дальнього радіусу дії, ракет та баражувальних боєприпасів, для ураження територій, розташованих далеко від фронту, і ця тенденція продовжилася у вересні після перерви в серпні.
    Під час масованої атаки 6-7 вересня російські збройні сили, згідно з повідомленнями, застосували 810 баражувальних боєприпасів та 13 ракет. Це була найбільша кількість озброєння, використана в одній атаці з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Атака охопила кілька областей країни. Внаслідок атаки щонайменше п’ятеро цивільних осіб загинули, ще 41 особа дістала поранення в шести областях, включно з Києвом.
    У серпні 2025 року також посилилися атаки на енергетичну інфраструктуру, зокрема на об’єкти газопостачання.
    Всього з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала щонайменше 14 116 загиблих цивільних осіб, серед яких 733 дитини.
    Кількість поранених становить 36 481 особу, з них 2 285 – діти.
    Як ми вже писали, генсек ООН Антоніу Гутерреш на саміті Шанхайської організації співробітництва закликав до припинення війни в Україні.
    В ООН цього року змогли профінансувати тільки 45% допомоги українцям